дольнік, чалавек, які мае права на долю ў супольнай маёмасці.

дольнік м., дольніца ж. — Смален. р. (Дабравольскі),
надольнік м. — паўн.-зах. з. (СПЗБ),
здольнік м. — мясц. (Станкевіч),
палавіннік м. 'той, хто валодае якой-н. маёмасцю ўдваіх з кім-н.; той, хто робіць сумесна з іншым з палавіны' — Смален. р., Стол. (Дабравольскі, Насовіч, ТС),
палавенніца ж. — Уздз. (СЦБ),
палавіншчык м., палавіншчыца ж. — Смален. р. (Дабравольскі, Насовіч).

Паведаміць пра недакладнасьць