хапіць сов.
1. хватить, схватить, ухватить;
х. за нагу хватить (схватить, ухватить) за ногу;
х. камень хватить (схватить, ухватить) камень;
2. (внезапно поразить) хватить;
яго хапіў удар его хватил удар;
3. (быть достаточным) хватить;
сіл не хапіла сил не хватило;
гэтага хопіць надоўга этого хватит надолго;
4. (о неприятностях) хватить, достаться;
матросам хапіла ў час шторму матросам хватило (досталось) во время шторма;
5. разг. (выпить) хватить;
х. чарку хватить рюмку;
х. цераз край хватить через край;
хапіла па горла сыт по горло;
х. лішняга хлебнуть лишнего;
х. шылам патакі ухватить шилом патоки;
хапіла сумлення хватило совести;
хапіў з дзежкі, што не бачыць сцежкі посл. хлебнул лишнего

Паведаміць пра недакладнасьць