##ShortTitle: Беларуска-ўкраінскі ##LongTitle: Беларуска-ўкраінскі слоўнік ##FrontpageTitle: Беларуска-ўкраінскі ##ExpandArticle: false ##Type: slo ##TitleNote: тэст ##HTMLDescription_BEGIN Створана на падставе:
Білорусько-український словник / Беларуска-ўкраінскі слоўнік. Киïв: Довіра, 2007. ISBN 978-966-507-213-3
Укладальнікі: Рыгор Піўтарак, Аляксандар Скапненка (Г.П.Півторак, О.І.Скопненко)

Слоўнік зьмяшчае агульнаўжывальную лексыку сучаснай беларускай літаратурнай мовы, а таксама найбольш распаўсюджаныя ў беларускай літаратуры размоўныя словы, архаізмы і дыялектызмы, якія істотна адрозьніваюцца ад украінскіх адпаведнікаў, ды найвядомейшыя беларускія фразэалягізмы. Слоўнік закліканы задаволіць найвастрэйшыя практычныя патрэбы карыстальнікаў пад час перакладу разнастайных тэкстаў зь беларускай мовы на ўкраінскую ды пры самастойным вывучэньні беларускай мовы. Для шырокага кола літаратараў, журналістаў, навукоўцаў, студэнтаў і ўсіх, хто цікавіцца беларускай моваю ды культурай.


##HTMLDescription_END @едка прислівн.
1. їдко, ядуче
2. перен. уїдливо, їдко, ядуче; ущипливо, дошкульно @едкасць ж.
1. їдкість, ядучість
2. перен. уїдливість, їдкість, ядучість; ущипливість, дошкульність @едкі
1. їдкий, (рідше) ядучий
едкі дым їдкий (ядучий) дим
2. перен. уїдливий, ущипливий, дошкульний
едкая заўвага ущипливе (дошкульне) зауваження @ежа ж.
1. їжа
здаровая ежа здорова їжа
салёная ежа солона їжа
лёгкая ежа легка їжа
2. страва
нясмачная ежа несмачна, недобра страва @ежма: ежма есці поїдом (їдом, їдьма) їсти @ез (род. еза) ч. риб. учуг @ейны займ. присв. її
ад ейных песень можна было аж плакаць від її пісень можна було аж плакати @екатанне с.
1. стогін ч.
2. виск ч., вищання, вереск ч., верещання; (собаче) скавучання @екатаць недок.
1. стогнати, волати, репетувати, голосити
2. вищати, верещати; (про собаку) скавучати @елачка ж.
1. зменш.-пестл. ялинка (в лісі)
ссекчы елачку зрубати ялинку
2. у елачку у знач. прислівн. у сосонку (ялинку), сосонкою (ялинкою) @елка ж. ялина, смерека @елкаваты (про жири) згірклий, гіркуватий @ельнік, -ку зб. ч.
1. (ліс) ялинник, смеречина ж., смереччя с., смеріччя с.
каля ракі рос ельнік біля річки ріс ялинник
2. (ялинові гілки) ялина ж., смерека ж.
дарога услана ельнікам дорога вистелена ялиною @ельнічак, -чку ч. зменш.-пестл. ялинничок @енк (род. енку) ч. стогін, лемент, голосіння с. @енкнуць док. однокр. застогнати @енчыць недок.
1. стогнати (тужливо)
2. перен. розм. канючити @еры невідм. с. заст. лінгв. (літера «ы») єри @есці недок. у різн. знач. їсти
вельмі хацелася есці дуже хотілося їсти
ешце, калі ласка їжте, будь ласка (будьте ласкаві)
ядуць камары їдять (кусають) комарі
моль есць адзенне міль їсть одяг
есці вачамі їсти (поїдати) очима
есць папоўніцы їсть, аж за вухами лящить
есці як не ў сябе їсти як не в себе
хлеб-соль еш, а праўду рэж присл. хліб-сіль їж, а правду ріж; правда кривду переважить; що правда, то не гріх
па ім няхай хоць воўк траву есць прик. за ним хай хоч і трава не росте @ёг і іог ч. йог @ёга і іога ж. йога @ёгаўскі і іогаўскі йогівський @ёд (род. ёду) ч. хім., фарм. йод @ёдаваны йодований @ёдзістасць ж. хім., фарм. йодистість @ёдзісты хім., фарм. йодистий @ёдкі обл. холодний, вологий @ёднаваты хім., фарм. йоднуватий @ёдны хім., фарм. йодний @ёдыд, -ду ч. хім. йодид @ёдызм, -му ч. мед. йодизм @ёй займ. особ. в дав., ор., місц в. ж. їй @ёканне с. кевкання @ёкат, -ту ч.
1. зойк, крик, лемент, репет
2. вереск, верещання с., скавучання с. @ёкаць недок., ёкнуць док. однокр. у різн. знач.
1. кевкати, кевкнути
2. (про серце) тьохкати, тьохнути, тенькати, тенькнути @ёлачны ялинковий
ёлачныя аздабленні ялинкові прикраси @ёлка ж. ялинка (новорічна, з прикрасами) @ёлкасць ж. згірклість @ёлкі згірклий (про жири) @ёлкнуць недок. гіркнути
сала пачынае ёлкнуць сало починає гіркнути @ёлуп, ёлупень ч. лайл. йолоп, бовдур, телепень @ёмістасць ж. ємність, містськість @ёмісты ємний, місткий @ёмішча с. вмістище, вмістилище @ёмка
I
1. прислівн. зручно, вигідно
2. у знач. безос. прис. добре, зручно
II імен. ж. обл. (кухонний пристрій) чаплія, хватки @ёмкасць ж. зручність, вигідність; вигода @ёмкі
1. (про річ) зручний, вигідний
2. прост. (про людину) зграбний, спритний, вправний @ён (род., знах. яго, дав. яму, ор. ім, місц. аб ім; мн. яны) займ. особ. ч. він @ёр ч. лінгв. (літера «ъ») єр @ёрзанне с. обл. вовтузіння, човгання, совання @ёрзацца див. ёрзаць @ёрзаць і ёрзацца недок. обл. вертітися, крутитися, соватися, (розм.) вовтузитися @ёрш (род. ярша) ч.
I
1. (риба) йорж
2. (щітка) йорж
II розм. (суміш горілки з пивом або вином) йорж @ёршык ч.
1. зменш.-пестл. йоржик
2. (щіточка) йоржик @ёсць
I у різн. знач. є
усё ў нас ёсць усе в нас є
які быў, такі і ёсць який був, такий і є
колькі сілы ёсць щосили, з усієї сили, щодуху
так і ёсць так і є
II виг. військ. єсть, так є
ёсць выконваць загад єсть виконувати наказ @ёт ч. лінгв. (звук) йот @ёта ж. (літера) йота
ні на ёту ні на йоту @ётаванне с. лінгв. йотування @ётаваны і ётавы лінгв. йотований @ётавацца недок. пас. йотуватися @ётаваць недок. лінгв. йотувати @ётавы див. ётаваны @ётацыя ж. лінгв. йотація @ёўневы стодольний @ёўня ж. клуня, стодола @ёю займ. особ. в ор. в. ж. нею; див. ще яна @жа і ж
1. спол. протист. же, ж
мне гаворыць адно, а сам жа робіць другое мені каже одне, сам же робить інше
2. спол. приєдн. ж; (при обґрунтуванні попередньої думки - ще) адже (ж)
вядзі нас, ты ж ведаеш дарогу веди нас, ти ж знаєш дорогу
3. част. підсил. ж, же
з кім жа ён застанецца? з ким же він залишиться?
калі ж ён прыедзе? коли ж він приїде? як жа так? як же так?
вось жа (ж)! ото (оце) вже! @жаба ж.
1. жаба
2. ч. і ж. знев. шмаркач ч., шмаркачка ж.
грудная жаба грудна жаба, стенокардія @жабін жаб'ячий @жабіны жабиний @жабнік
I жабник
IIу ч. бот. жабурник @жабнікавыя імен. мн. бот. жабурникові @жабравы зябровий @жабрадыхаючыя, -чых імен. мн. зоол. зябродишні @жабры (одн. жабра) ж. зябра
браць (узяць) за жабры брати (взяти) за зябра @жавала с. зоол. жувальця @жавальны жувальний
жавальная мышца жувальний м'яз @жаванне с. жування @жаваны і жованы жований; див. ще жаваць @жаваранак, -нка і жаўранак, -нка, жаўрук ч. орн. жайворонок, жайворон; (обл.) жайвір @жаваранкаў жайворонків, жайворонячий @жаваць недок.
1. жувати
жаваць кавалак хлеба жувати шматок хліба
2. перен. жувати, ялозити
жаваць якое-небудзь пытанне жувати (ялозити) якесь питання
жаваць жвачку жувати жуйку
жаваць словы ковтати слова
жывём, хлеб жуём прик. живемо і хліб жуємо @жаданне с. бажання, жадання
2. жадоба ж., прагнення @жадаць недок.
1. бажати, жадати, хотіти
жадаць сустрэчы з сынам бажати зустрічі з сином
жадаю вам поспехаў бажаю (жадаю) вам успіхів
2. (відчувати велике бажання, дуже хотіти) жадати (кого-чого), прагнути (до кого-чого)
жыць як душа жадае жити собі на втіху
ці не жадаеце чи не хочете (не бажаєте)
колькі душа жадае скільки душа бажає (хоче) @жадаючы
1. дієприкм. бажаючий
2. у знач. імен. бажаючий
3. дієприсл. бажаючи; див. ще жадаць @жадзён (чаму) у знач. прис.
1. потребувати (чого)
я хлебу не жадзён я хліба не потребую
2. охочий, жадібний, меткий, ласий (до чого)
жадзён на вока меткий на око @жадліва прислівн. розм. заздрісно; жадібно, зажерливо @жадлівасць ж. розм. заздрісність; жадібність, зажерливість, неситість @жадлівы розм. заздрісний; жадібний, зажерливий, неситий @жадоба: у жадобу охоче, залюбки @жадункі тільки мн. розм. примхи, забаганки @жазло с. у різн. знач. жезл ч. @жак ч. обл. ятір (із сітки); верша ж. (з лози) @жалабабрухія імен. мн. зоол. жолобочереві @жалабаты (у формі жолоба) жолобчастий @жалаванне с. заст. платня ж., плата ж., (заст.) жалування @жаласнік ч. жалібник, жалісливець @жаласніца ж. жалібниця @жалеза с.
1. у різн. знач. залізо
тэмпература плаўлення жалеза температура плавлення заліза
у яблыках шмат жалеза у яблуках багато заліза
2. обл. капкан ч.
выпаліць гарачым жалезам випекти розпеченим залізом
куй жалеза, пакуль гарачае присл. куй залізо, поки не загасло; коваль клепле, поки тепле; коси, косо, поки роси; коси сіно, поки сонце світить @жалезаапрацоўчы залізообробний @жалезавугляродзісты залізовуглецевий
жалезавугляродзістыя сплавы залізовуглецеві сплави @жалезазмяшчальны залізистий, залізовмісний; (про джерело) залізоносний @жалезарэзны залізорізальний @жалеззе зб. с. залізяччя, заліззя @жалезіна ж. розм. залізяка, залізце с. @жалейка ж. муз. дудка, сопілка; (діал.) флояра @жалейкавы сопілковий @жаліцца недок. у різн. знач. скаржитися, жалітися; нарікати, бідкатися
жаліцца на лёс скаржитися (нарікати) на долю @жаллівы обл. жалісний, жалібний; жалісливий @жалоначны гірн. желонковий @жалонка ж. гірн. желонка @жалоншчык спец. желонник @жалудачак, -чка ч. анат. шлуночок @жалудзёвы карт. прост. жировий, трефовий @жалудовы жолудевий, жолудовий, жолудяний @жальба ж.
1. туга, скорбота, сум ч.
жальба сэрца туга серця
2. скарга, нарікання с., ремство с. @жальбаваць недок. розм. сумувати, боліти серцем (за ким); тужити, журитися @жалязка с. (у рубанку) залізко
2. розм. обл. (праска, яку нагрівають на вогні) залізко @жалязняк ч.
I (род. жалезняку) мін. залізняк
II (род. жалезняка) розм. (залізна) лопата, (рідше) заступ; (діал.) рискаль @жалязяка ж. прост. залізяка @жамерыны тільки мн. вичавки, макуха ж.
канапляныя жамерыны сім'яна макуха
бурачныя жамерыны жом @жамчужніца ж. зоол. перлова скойка @жамчужны перловий, перлинний
жамчужныя каралі перлові коралі
жамчужная хвароба вет. перлинна хвороба @жамчужына ж. прям., перен. перлина
нанізваць на нітку жамчужыны нанизувати на нитку перлини
жамчужына паэзіі перлина поезії @жанаддзел ч. істор. (аддзел па рабоце сярод жанчын) жінвідділ (жіночий відділ) @жангліраванне с. жонглювання @жангліраваць недок. прям., перен. жонглювати
жангліраваць мячамі жонглювати м'ячами
жангліраваць цытатамі жонглювати цитатами @жаніх, -ха ч. наречений, (рідше) жених, (під час весілля - звичайно) молодий @жаніхацца недок. прост. женихатися @жаніхоў нареченого, молодого; (рідше) женихів @жаніхоўскі женихівський @жаніхоўства с. розм. женихівство @жаніцца (з кім) недок. одружуватися (з ким), (рідше) женитися
пакуль жаніцца загаіцца до весілля заживе @жаніць (з кім) недок. одружувати (з ким), (рідше) женити (на кому)
без мяне мяне жанілі без мене мене оженили @жаніцьба ж. одруження с. @жансавет ч. (жаночы савет) жінрада ж. (жіноча рада) @жанчына ж. жінка @жанчыналюб жінколюб, женолюб @жанчыналюбны жінколюбний, женолюбний @жанчыналюбства с. жінколюбство, женолюбство @жанчынаненавіснік ч. книжн. жінконенависник, женоненависник @жанчынаненавісніцкі книжн. жінконенависницький, женоненависницький @жанчынаненавісніцтва с. книжн. жінконенависництво, женоненависництво @жанчынападобны подібний до жінки, жінкуватий, женоподібний @жар (род. жару) (гаряче вугілля) жар
бегчы як жару ўхапіўшы бігти стрімголов
даць (задаць) жару [зав]дати гарту (жару), дати перцю [з маком]
чужымі рукамі жар заграбаць прик. чужими руками жар вигортати (вигрібати) @жараб'ёўка ж. жеребкування с. @жараб'ёўшчык ч. жеребкувальник @жарабок, -бка ч.
1. зменш.-пестл. жеребчик
2. лошача шкурка @жарабяціна ж. конина @жарало с.
1. жерло
жарало гарматы жерло гармати
2. обл. (у дереві) дупло @жаркі у різн. знач. жаркий @жарлянка ж. зоол. джерелянка @жарнавік див. жарон @жарнуць док. однокр. прост. жахнути, ушкварити @жаробка ж. лошиця @жарон, -рна і жоран, жарнавік, -ка (обл.) ч. жорно с.; (у млині - ще) камінь @жар-птушка ж. фолькл. жар-птиця @жасцёр, -ру ч. бот. жостір @жатны розм. (який служить для жнив) жниварський @жаўлак, -ка ч. жовно с.; ґуля ж. @жаўнёр ч. заст. жовнір, солдат @жаўнёрка ж. заст. жовнірка, солдатка @жаўнёрскі заст. жовнірський @жаўранак див. жаваранак @жаўрук див. жаваранак @жаўтабрух ч. жовтобрюх @жаўтавочка ж. орн. білий побережник ч. @жаўтазелевы дроковий @жаўтазель, -лю ч. бот. дрік @жаўтакруг, -гу ч. бот. поросинець @жаўтаскуры жовтошкірий @жаўтатвары жовтолиций @жаўтацвет, -ту ч. бот. жовтоцвіт, горицвіт, [весняний] адоніс @жаўтляк, -ка ч. жовтяк @жаўцягонны мед. жовчогінний @жаўцяк, -ку ч. обл. жовтий пісок @жвака ж. розм. жуйка @жвачка ж. жуйка; жувальна гумка; (вторинне пережовування у тварин - звичайно) ремиґання
жаваць жвачку те саме (одно) товкти @жвір (род. жвіру) ч.
1. гравій, рінь ж.
2. геол. хрящ @жвіровы гравійний, рінявий, рінистий @жвірынка ж. розм. крупинка гравію (ріні) @жвірыстасць ж. геол. хрящуватість @жвірысты
1. рінистий, рінявий
2. геол. хрящуватий @жвяканне с. обл. плямкання, жвакання @жвякаць недок., жвякнуць док. однокр. обл. плямкати, плямкнути, (про тварин) жвакати, жвакнути @жгут (род. жгута) ч. джгут; (із соломи, трави - ще) скрутень
саламяны жгут солом'яний скрутень @жгуцікавыя імен. мн. зоол. джгутикові @жданкі тільки мн. жданики, жданки
жданкі паесці жданики поїсти (розгубити) @ждаць недок. розм. у різн. знач. ждати
ждаць з надзеяй ждати з надією
што жджэ мяне наперадзе? що жде мене попереду? @жмінда ч. і ж. розм. знев. скнара, скупердя, скупердяга, скупердяй @жмуркі, -рак тільки мн. піжмурки, (рідше) жмурки
гуляць у жмуркі грати в піжмурки (жмурки) @жмурыцца недок. мружитися, жмуритися, примружуватися @жмурыць недок. мружити, жмурити, примружувати @жмякнуцца док. прост. гепнути, гепнутися @жмякнуць док. прост. гепнути @жнейка ж.
1. пестл. жничка
2. косарка, жатка, жниварка @жнец (род. жняца) ч. жнець (серпом) @жнівень (род. жніўня) ч. серпень @жнівеньскі серпневий @жніво с. і жніва с. жнива @жняя ж. с.-г. жниця @жняярка ж. с.-г. косарка, жатка, жниварка @жняярка-самаскідка ж. с.-г. косарка (жатка)-самоскидка @жованка ж. (пережована маса) жуйка @жолуд (мн. жалуды) ч. жолудь @жолудзі, -дзяў тільки мн. карт. розм. жир, хресть, хрести, трефи @жонка ж. дружина; жінка @жончын дружини; жінчин @жор (род. жору) ч. риб. жер, сильне клювання @жоран див. жарон @жораў ч. журавель; (рідко) журав @жорнавы жорновий @жорны тільки мн. жорна @жоўтафіёль ж. бот. лакфіоль, жовтофіоль @жоўцевы жовчний @жоўцевыдзяленне с. фізіол. жовчовиділення @жоўцекамянёвы: жоўцекамянёвая хвароба жовчокам'яна хвороба @жоўць ж.
I жовч
II (фарба) жовтянка @жох ч. шахрай, крутій, пройдисвіт, (розм.) дурисвіт @жуда ж. жах ч., острах ч., моторошність @жудасна прислівн.
1. моторошно, жахливо, страшно, страхітливо, страшенно
2. у знач. безос. прис. страшно, моторошно, жахливо
жудасна нам стала моторошно (страшно) нам стало @жудаснасць ж.
1. моторошність, жах ч.
2. перен. жахливість, страхітливість, потворність, почварність
3. величезність @жудасны
1. (неприємний, прикрий) моторошний, жахливий, страхітливий
жудасны сон жахливий сон
жудасныя думкі жахливі (моторошні) думки
2. (перен.: дуже великий, сильний) жахливий; страшний, страшенний @жудасць ж. острах ч., страх ч., жах ч. @жужала с. обл. твань ж., багно @жужаль ч.
I ент. турун, жужелиця ж.
II
1. (шлак) жужелиця ж., жужіль
2. твань ж., багно с., гноївка ж. @жужальцы тільки мн. (у комах) дзизкальця @жуковіна ж. заст. каблучка, перстень ч. @жулік ч. шахрай, злодюжка @жулікавата прислівн. шахраювато, злодійкувато @жулікаваты шахраюватий, злодійкуватий @жуллё зб. с. розм. шахраї, (розм.) шахрайня, злодюжки, уркагани @жульніцкі шахрайський @жульніцтва с. шахрайство, шахраювання @жульнічанне с. шахраювання @жульнічаць недок. шахраювати, шахрувати @жупіць недок. обл. розмовляти, говорити
што каму рупіць, той тое і жупіць присл. де болить, там і торкаєш кожну мить @жуплівы обл. говіркий, балакучий, балакливий @жур (род. журу) ч. розм. кисіль (рідкий вівсяний) @журавель, -раўля ч.
I (птах) журавель
лепш сініца ў руках, чым журавель у небе присл. краще синиця в жмені, ніж журавель у небі; близька соломка краще далекого сінця; краще нині горобець, як завтра голубець; краще погано їхати, ніж хороше йти
II (у колодязі) звід, журавель @журавіна ж. (одна ягода) журавлина, клюквина @журавінавы і журавінны журавлинний, журавлиновий, клюквовий @журавініна ж. (одна ягода) журавлина, клюквина @журавіннік, -ку зб. ч. журавлинник @журавіны, -він
1. тільки мн. бот. (про рослину) журавлина, клюква
2. зб. журавлина, клюква
збіраць журавіны збирати журавлину (клюкву) @журбота ж. журба, туга, сум ч., смуток ч. @журботна прислівн. сумно, тужно, тужливо, журно @журботнасць ж. журба, туга; сум ч., смуток ч. @журботны журний, журливий; тужний, тужливий; сумний @жухласць ж.
1. тьмяність
2. зашкарублість @жухлы
1. тьмяний; вилинялий, злинялий
2. зашкарублий @жухнуць недок. (втрачати свіжість, яскравість) мерхнути, тьмяніти; (про фарби - ще) линяти
2. (про шкіру і т. ін.) шкарубнути, шкарубіти
3. (про листя, траву) сохнути @жывадзёр ч. розм. (про жорстоку людину) шкуродер, живолуп, шкуролуп @жывадзёрка ж. розм. шкуродерка @жывадзёрства с. розм. шкуродерство @жывапіс, -су ч. живопис @жывёла ж.
1. (жива істота) тварина
2. зб. худоба
буйная рагатая жывёла велика рогата худоба
3. перен. лайл. тварюка, скотина, бидло @жывёлабоец, -бойца ч. різник, скотобоєць @жывёлабойны різницький, скотобійний @жывёлавод див. жывёлагадовец @жывёлаводчы див. жывёлагадоўчы @жывёлагадовец, -доўца і жывёлавод ч. тваринник; скотар @жывёлагадоўля ж. тваринництво с.; скотарство с. @жывёлагадоўчы і жывёлаводчы тваринницький, скотарський @жывёлакрадства с. юр. крадіж худоби, крадіжка худоби @жывёлалячэбніца ж. скотолікарня @жывёланарыхтоўка ж. скотозаготівля @жывёланарыхтоўчы скотозаготівельний @жывёлапрамысловец, -лоўца ч. скотопромисловець @жывёлапрамысловы скотопромисловий @жывёлапрыёмны скотоприймальний @жывёліна ж.
1. тварина
пазваночная жывёліна хребетна тварина
2. перен. лайл. тварина, тварюка, твар, скотина, звір ч. @жывёльны
1. у різн. знач. тваринний
жывёльны свет тваринний світ
жывёльны страх звірячий страх (жах)
жывёльнае масла тваринне масло
2. скотний
жывёльны двор скотний двір, обора @жывіца ж.
1. (смола) живиця
2. (на пальці) задирка @жыгалка ж. етн. жигалка @жыгучка ж. жалка (жалюча) кропива; (обл.) жалива @жыгучы зоол. анат. жалкий
жыгучыя клеткі жалкі клітини
жыгучая крапіва жалка кропива @жыжа ж.
1. твань, багно с.
2. дит. вогонь ч. @жыжачка ж. розм. юшечка @жыжка ж.
I
1. твань, багно с.
2. (про їжу) рідина, юшка
II обл. жалка кропива; (обл.) жалива @жыжазбіральнік ч. с.-г. гноївкозбірник, гноївкозбирач @жыжараспырсквальнік ч. с.-г. гноївкорозкидач @жыладдзел ч. (жыллёвы аддзел) житловідділ (житловий відділ) @жылец, -льца ч. пожилець, мешканець, жилець
не жылец (на гэтым свеце) не жилець (не житець) (на цьому світі) @жыліца ж.
1. пожилиця, жилиця, мешканка @жылкіраўніцтва с. (жыллёвае кіраўніцтва) житлоуправління (житлове управління) @жыллё с. у різн. знач. житло, оселя ж.; помешкання @жыллёва-бытавы житлово-побутовий @жыллёвы житловий
жыллёвае будаўніцтва житлове будівництво @жылплошча ж. (жылая плошча) житлоплоща (житлова площа) @жылфонд, -ду ч. (жыллёвы фонд) житлофонд (житловий фонд) @жыр (род. жыру) ч. годівля; жирування (добування їжі, пустуючи) @жыраабарот, -ту ч. фін. жирообіг @жыразагад, -ду ч. фін. жиронаказ @жыраразлік, -ку ч. фін. жиророзрахунок @жытка ж. прост. у різн. знач. житуха, життя с. @жытнёвы житній @жыўленне с. фізіол., біол. живлення @жыхар, -ра ч.
1. житель, мешканець
2. (який живе у квартирі, будинку) пожилець, жилець, мешканець @жыхарка ж.
1. жителька, мешканка
2. (яка живе у квартирі, будинку) пожилиця, жилиця, мешканка @жыхарства с.
1. проживання
2. зб. населення, жителі, мешканці @жыціё с. літ. житіє @жыціца ж. бот. пажитниця, дурійка @жыццеадчуванне с. життєвідчування @жыццеапісанне див. жыццяпіс @жыццезабеспячэнне с. життєзабезпечення @жыццелюбівы життєлюбний @жыццесцвярджальны життєствердний, життєстверджуючий @жыццетрываласць ж. життєстійкість @жыццетрывалы життєстійкий @жыццеўстойлівасць ж. життєстійкість @жыццеўстойлівы життєстійкий @жыццё с. у різн. знач. життя
узнікненне жыцця на Зямлі виникнення життя на Землі
прывычны спосаб жыцця звичний спосіб життя
грамадскае жыццё суспільне життя
шэрае жыццё сіре життя
развітацца з жыццём розпрощатися з життям
жыццё кіпіць життя вирує
аддаць (палажыць) жыццё (за каго-што) покласти (зложити) життя за кого-що
на зыходзе жыцця на схилі віку (життя)
не падаваць прымет жыцця не подавати ознак життя
паміж жыццём і смерцю поміж (між) життям і смертю
выкрасліць з жыцця викреслити з життя @жыццё-быццё с. розм. життя-буття @жыццёва прислівн. життєво @жыццёвасць ж. у різн. знач. життєвість @жыццёвы у різн. знач. життєвий, (рідше) життьовий
жыццёвы вопыт життєвий (життьовий) досвід
жыццёвы ўзровень життєвий (життьовий) рівень
жыццёвыя інтарэсы життєві (життьові) інтереси
жыццёвы эліксір еліксир життя @жыццядзейнасць ж. прям., перен. життєдіяльність @жыццядзейны життєдіяльний @жыццяздольнасць ж. життєздатність @жыццяздольны життєздатний @жыццяпіс, -су ч. і жыццеапісанне с. життєпис ч. @жыць недок. у різн. знач. жити, мешкати, проживати
доўга жыць довго жити
твар чалавека жыў обличчя людини жило
жыць надзеяй жити надією
жыць на адзіноце жити на відшибі
жыць сягонняшнім днём жити сьогоднішнім днем
няхай жыве! хай живе!
жыць душа ў душу жити душа в душу
жыць як душа жадае жити собі на втіху
жыць прыпяваючы розкошувати; жити розкошуюче
жыць як кот з сабакам жити як кіт із собакою
загадаў доўга жыць віддав Богові душу
з ваўкамі жыць - па-воўчы выць присл. убравсь між ворони, то й каркай, як вони; між вовками по-вовчому й вий
век жыві - век вучыся прик. не вчися розуму до старості, але до смерті; на світі живучи, довіку вчись @жычка ж. обл. червона стрічка @жэмчуг, -гу ч. перли, перла @жэрабя с. прям., перен. жереб ч., жеребок ч. @жэрах ч. іхт. білизна ж., жерех @іаркшыр ч. с.-г. йоркшир @іаркшырскі с.-г. йоркширський @і г. д. (і гэтак далей) і т. д. (і так далі) @ігласкурыя імен. мн. зоол. голкошкірі @ігліца ж.
1. зб. хвоя
2. (листок хвойного дерева) глиця, шпилька
3. обл. (велика голка) циганська голка, циганка @іглічны хвойний, шпильковий @іголачка ж. зменш.-пестл. голочка
з іголачкі новісінький
апрануты з іголачкі у новесенькому вбранні, убраний, як лялечка; убраний, як на весілля @іголка ж. у різн. знач. голка
шыць іголкай шити голкою
іголкі хвоі хвоїни
іголкі лёду скалки льоду
як на іголках (сядзець) як на голках (на жару) (сидіти)
як іголка ў стозе сена (знікнуць, згубіцца) як голка в сіні (в скирті сіна) (зникнути, загубитися) @іголкавы голковий
іголкавы цэх голковий цех @іголкападобны голкоподібний, голкуватий @іголкатрымальнік ч. голкотримач @іголкатэрапеўт ч. мед. голкотерапевт @іголкаўколванне с. мед. голковколювання @ігольчасты голчастий, голчатий; (у вигляді голки - ще) голкуватий @ігрок, -рака ч. грач, гравець; (у карти) картяр @ігроцкі розм. заст. (властивий гравцеві) гравецький; картярський @ігруша ж. груша @ігрушавы грушевий @ігрушападобны грушоподібний @і да т. п. (і да таго падобнае) і т. ін. (і таке інше) @ідыёма ж. лінгв. ідіома, ідіом ч. @ідыёт ч. прям., перен. ідіот @ідыётка ж. прям., перен. ідіотка @ідыёцкі і ідыятычны
1. (властивий ідіотові) ідіотський
ідыёцкі выраз твару ідіотський вираз обличчя
2. розм. (нерозумний, безглуздий) ідіотський, ідіотичний
трапіць у ідыётскае становішча потрапити в ідіотське становище @ідыёцтва с. розм. ідіотство @ідыямарфізм, -му ч. мін. ідіоморфізм @ідыяматызм ч. лінгв. ідіоматизм @ідыяматыка ж. лінгв. ідіоматика @ідыяматычны лінгв. ідіоматичний @ідыяморфны мін. ідіоморфний @ідыятызм, -му ч.
1. мед. (психічна хвороба) ідіотизм, ідіотія ж.
2. розм. (нерозумність, безглуздість) ідіотизм @ідыятычны див. ідыёцкі @ідыятыя ж. мед. ідіотія, ідіотизм ч. @ізалявана прислівн. ізольовано @ізаляванасць ж. у різн. знач. ізольованість @ізаляваны
1. дієприкм. ізольований; відокремлений
2. у знач. прикм. ізольований; окремий; див. ще ізаляваць @ізаляваць док. і недок. у різн. знач. ізолювати; відокремлювати, відокремити @ікаўка ж. розм. гикавка, ікавка @ікацца недок. безос. гикатися, ікатися @ікаць недок.
I гикати, ікати
II лінгв. ікати @ікол (род. ікла) ч. ікло с. @іл (род. ілу) ч. мул, намул; (глинястий - ще) ґлей @ілганне і ілганнё с. брехання @ілгаць недок., салгаць док. брехати, збрехати @ілгун ч. брехун, (знев.) брехач @ілгуння ж. брехуха, брехунка @ілжа ж. брехня @ілжыва прислівн.
1. брехливо, неправдиво; облудно
2. неправильно; помилково, хибно
3. неправдиво, фальшиво; удавано @ілжывасць ж.
1. брехливість, неправдивість; облудність
2. неправильність; помилковість, хибність
3. неправдивість, фальшивість; удаваність @ілжывы
1. (схильний до брехні) брехливий, неправдивий; облудний
ілжывы чалавек брехлива людина
2. (який містить брехню, обман) неправильний, неправдивий, фальшивий
ілжывыя звесткі неправдиві (фальшиві) відомості
ілжывае вучэнне псевдовчення
3. (навмисне спотворений) удаваний, нещирий, фальшивий
ілжывая сціпласць удавана (фальшива) скромність @ілжэвучоны ч. псевдовчений @ілжэвучэнне с. псевдовчення, облудне вчення @ілжэкласіцызм, -му ч. псевдокласицизм @ілжэкласічны псевдокласичний @ілжэмастацтва с. псевдомистецтво @ілжэнавука ж. псевдонаука @ілжэнавуковы псевдонауковий @ілжэпрарок ч. псевдопророк, лжепророк, неправдивий (фальшивий) пророк @ілжэпрысяга ж. юр. лжеприсяга, кривоприсяга @ілжэсведка ч. і ж. юр. лжесвідок, неправдивий (фальшивий) свідок ч. і ж., кривоприсяжник ч.; кривоприсяжниця ж. @ілжэсведчанне с. юр. лжесвідчення, неправдиве (фальшиве) свідчення @ілжэсведчы юр. прикм. лжесвідчий, кривоприсяжний; (неправдиво посвідчений) лжесвідчений @ілісты мулистий, мулкий, намулистий @ільвіны і львіны лев'ячий, левовий, левиний
ільвіная грыва лев'яча (левова) грива
ільвіны зеў бот. ротики [садові], антиринум
ільвіная доля левова пайка @ільвіца і львіца ж. левиця @ільвянё і ільвяня, львянё, львяня с. левеня, (пестл.) левенятко @ільвятнік і львятнік ч. лев'ятник @ільга і льга у знач. прис. можна
калі б ільга было якби можна було @ільгота і льгота ж. пільга; привілей ч. @ільготнасць і льготнасць ж. пільговість @ільготны і льготны пільговий
ільготны праезд пільговий проїзд
ільготная пуцёўка пільгова путівка @ільдзіна і льдзіна ж. крижина, льодина @ільдзінка і льдзінка ж. зменш. крижинка, льодинка @ільма ж. бот. (Ulmus L.) в'яз ч.; (Ulmus montana With.) ільм ч., ільма; (Ulmus campestris L.) берест ч. @ільмовы в'язовий; ільмовий, берестовий @ільмовыя імен. мн. бот. в'язові @ільмоўнік, -ку ч. бот. зарості в'яза, ільма, береста @ільнавод і лёнавод, льнавод ч. с.-г. льонар @ільнаводка і льнаводка ж. с.-г. льонарка @ільнаводны і лёнаводны, льнаводны с.-г. льонарський @ільнаводства і льнаводства с. с.-г. льонарство @ільнаводчы і льнаводчы с.-г. льонарський @ільнамялка і лёнамялка, льнамялка с.-г. льоном'ялка @ільнамяльны і лёнамяльны, льнамяльны с.-г. льоном'яльний @ільнасемя і лёнасемя, льнасемя насіння льону @ільнасеючы і льнасеючы прикм. с.-г. льоносіючий @ільнасеялка і лёнасеялка, льнасеялка ж. льоносівалка @ільнасеяльны і лёнасеяльны, льнасеяльны льонопосівний @ільнаткацкі і лёнаткацкі, льнаткацкі текст. льоноткацький @ільнатрыер і лёнатрыер, льнатрыер ч. с.-г. льонотрієр @ільнацёрка і лёнацёрка, льнацёрка ж. с.-г. льонотерка @ільноапрацоўка і лёнаапрацоўка, льноапрацоўка ж. с.-г. льонообробка @ільноапрацоўчы і лёнаапрацоўчы, льноапрацоўчы с.-г. льонообробний @ільноачышчальнік і лёнаачышчальнік, льноачышчальнік ч. с.-г. льоноочисник @ільноачышчальны і лёнаачышчальны, льноачышчальны с.-г. льоноочисний @ільновалакно і лёнавалакно, льновалакно с. льоноволокно @ільнозавод ч. льонозавод @ільнокамбайн і лёнакамбайн, льнокамбайн ч. льонокомбайн @ільнокамбінат і лёнакамбінат, льнокамбінат ч. льонокомбінат @ільнолаўсан, -ну і лёналаўсан, льнолаўсан ч. льонолавсан @ільнолаўсанавы льонолавсановий @ільномалатарня і лёнамалатарня, льномалатарня ж. льономолотарка @ільномалацілка і лёнамалацілка, льномалацілка ж. льономолотарка @ільнонарыхтоўкі, -товак, одн. ільнонарыхтоўка, і лёнанарыхтоўкі, льнонарыхтоўкі ж. льонозаготівля, заготівля льону @ільнонарыхтоўчы і лёнанарыхтоўчы, льнонарыхтоўчы льонозаготівельний @ільнонасенняводства і лёнанасенняводства, льнонасенняводства с. с.-г. льононасінництво @ільнопадборшчык і лёнападборшчык, льнопадборшчык ч. льонопідбирач, підбирач льону @ільнопастаўкі, -тавак, одн. ільнопастаўка і лёнапастаўкі, льнопастаўкі ж. льонопоставки, поставки льону @ільноперапрацоўчы і лёнаперапрацоўчы, льноперапрацоўчы льонопереробний @ільнопрадзенне і лёнапрадзенне, льнопрадзенне с. льонопрядіння @ільнопрадзільны і лёнапрадзільны, льнопрадзільны льонопрядильний @ільнопрадзільня і лёнапрадзільня, льнопрадзільня ж. льонопрядильня @ільнопрадукцыя і лёнапрадукцыя, льнопрадукцыя ж. льонопродукція @ільнопрамысловасць і лёнапрамысловасць, льнопрамысловасць ж. льонопромисловість @ільнорассцілачны і лёнарассцілачны, льнорассцілачны льонорозстельний @ільносаломка і льносаломка ж. льоносоломка @ільносушылка і лёнасушылка, льносушылка ж. льоносушарка @ільнотрапалка і лёнатрапалка, льнотрапалка ж. льонотіпалка @ільнотрапальны і лёнатрапальны, льнотрапальны льонотіпальний @ільнотраста і лёнатраста, льнотраста ж.имочена] льняна соломка, льняна треста @ільноўборачны і лёнаўборачны, льноўборачны с.-г. льонозбиральний @ільноўборка і лёнаўборка, льноўборка ж. с.-г. льонозбирання с., збирання льону @ільноцерабілка і лёнацерабілка, льноцерабілка ж. с.-г. льонобралка @ільноцерабільны і лёнацерабільны, льноцерабільны с.-г. льонобральний @ільноцерабілшчык і лёнацерабілшчык, льноцерабілшчык ч. с.-г. льонобральник @ільноцерабільшчыца і лёнацерабільшчыца, льноцерабільшчыца ж. с.-г. льонобральниця @ільночасалка і лёначасалка, льночасалка ж. льоночесалка @ільночасальны і лёначасальны, льночасальны льоночесальний @ільночасанне і лёначасанне, льночасанне с. льоночесання @ільнянішча і льнянішча с. льонище, льоновище @ільняны і льняны у різн. знач. лляний, льняний
ільняное поле лляне (льняне) поле
ільняны алей лляна (льняна) олія
ільняныя валасы лляне (льняне) волосся @ільсніцца і льсніцца недок. лисніти, лиснітися, вилискувати, полискувати @ім займ. особ.
1. в ор., місц. відм. одн. ч. і с. ним; (про) нього
2. у дав. відм. мн. їм @імасць ч. і ж. заст. розм. (про чоловіка) пан, добродій; (про жінку) пані, добродійка @імга і імгла ж.
1. (дрібний дощ) мряка, мжичка
восеньская імга осіння мряка
2. (теплі випари від землі) туман ч., імла, мла, марево с., серпанок ч. @імгліць недок. мрячити, мжичити, імжичити @імгненна прислівн. миттю, умить; моментально; ураз, раптово, раптом; блискавично @імгненне с. мить ж., момент ч., мент ч.
у адно імгненне за одну мить, миттю, умить
у імгненне вока як оком змигнути @імгненны миттєвий, миттьовий; моментальний; раптовий; блискавичний @іменна част. саме; якраз; власне
а іменна (у знач. спол.) а саме
(вось) іменна саме так; (розм. - ще) атож @імжа і імжака ж. мряка, мжичка @імжысты імлистий, млистий; туманний @імжэць і імжыць недок. мрячити, імжити, мжичити, мжити @імкліва прислівн. стрімко, стрімливо, навально, бурхливо, невтримно @імклівасць ж. стрімкість, стрімливість, навальність; бурхливість; швидкість @імклівы стрімкий, стрімливий; навальний; бурхливий, швидкий @імкненне с.
1. прагнення, намагання
2. потяг ч., поривання @імкнуцца недок.
1. (швидко рухатися) мчати, линути, ринути
2. (іти до певної мети, домагатися чого-небудь) прагнути, намагатися, націлятися; пнутися, силкуватися
імкнуцца ў начальнікі пнутися (націлятися) в начальники
імкнуцца на сцэну прагнути (пнутися) на сцену @імкнуць недок.
1. мчати, линути, ринути
2. тягтися, тягнутися, простягатися
ад плошчы, праз мост, угару імкнуў праспект від площі, через міст, угору простягався проспект @імпат ч. обл. запах (переважно поганий) @імпэт, -ту ч.
1. порив
стрымліваць імпэт ветру стримувати порив вітру
2. поривчастість ж., поривчатість ж., стрімкість ж., стрімливість ж., бурхливість ж.
3. перен. запал, порив
працоўны імпэт трудовий запал
4. обл. запах
удушлівы імпэт ацэтону задушливий (ядучий) запах ацетону @імпэтна прислівн.
1. поривчасто, поривно, рвучко; стрімко, стрімливо, навально, бурхливо
2. перен. поривчасто, палко, запально, завзято @імпэтны
1. поривчастий, рвучкий; стрімкий, стрімливий, навальний, бурхливий
2. перен. поривчастий, палкий, запальний, завзятий
імпэтная маладосць завзята молодість @імховы моховий @імчанне с. стрімкий, швидкий рух ч. @імчацца недок.
1. (рухатися з великою швидкістю) мчатися
цягнік імчыцца потяг мчиться
2. перен. (про час) летіти @імчаць недок.
1. (стрімко рухатися) мчати, мчатися; летіти, нестися
2. (швидко везти, нести, переміщати когось, щось) мчати
поезд імчыць пасажыраў потяг мчить пасажирів
рака імчыць хвалі річка мчить хвилі @імша ж. церк. меса @імшанік і амшанік ч. бджільн. омшаник @імшанка ж. зоол. моховатка @імшаны моховий
імшаная покрыва моховий покрив
імшанае балота мохове болото @імшара і амшара, імшарына, амшарына ж., імшарнік ч. мохове болото @імшарніца ж. бот. кремена @імшарына див. імшара @імшыстасць ж. моховитість @імшысты моховитий @імшыць недок. конопатити мохом @імя (род. імя і імені, дав. імю і імені, знах. імя, ор. імем і іменем, місц. (аб) імі і (аб) імені) с. у різн. знач. ім'я
імя і прозвішча ім'я і прізвище
вучоны з імем учений з ім'ям (іменем)
уласнае імя власне ім'я
агульнае імя загальне ім'я
на імя і па бацьку на ім'я (на ймення) і по батькові
ад імя (каго) від імені (кого)
імем (каго-чаго) іменем (кого-чого)
набыць сабе імя здобути собі ім'я
называць рэчы сваімі (уласнымі, сапраўднымі) імёнамі називати речі своїми іменами @іначай
1. прислівн. інакше, по-іншому
зрабіць іначай зробити інакше (по-іншому)
2. спол. протист. а то, інакше
бяжы, іначай спознішся біжи, а то спізнишся
так ці іначай (інакш) так чи інакше
іначай (інакш) кажучы інакше кажучи @іначыцца недок. обл. ставати інакшим (іншим); змінюватися @іначыць (каго-што) недок. обл. робити інакшим (іншим), змінювати @інтанацыя ж. у різн. знач. інтонація
узыходная інтанацыя висхідна інтонація
сыходная інтанацыя низхідна (спадна) інтонація @інтэрас, -су ч. розм. (ділова потреба) діло с., справа ж.
у мяне да вас ёсць інтэрас у мене до вас є діло
добры інтэрас! гарне діло! @інфіцыраванне с. мед. інфікування @інфіцыраваны інфікований @інфіцыравацца недок. пас. інфікуватися @інфіцыраваць недок. і док. мед. інфікувати @іншамысны інакодумець @іншародны сторонній, чужорідний
іншароднае цела мед. перен. сторонній предмет @іншасказ див. іншасказанне @іншасказальна прислівн. алегорично; (рідше) інакомовно @іншасказальнасць ж. алегоричність; (рідше) інакомовність @іншасказальны алегоричний; (рідше) інакомовний @іншасказанне с. і іншасказ ч. інакомовлення с., алегорія ж. @іог див. ёг @іога див. ёга @іогаўскі див. ёгаўскі @ірдзенне і рдзенне с. червінь ж.; червоніння; шаріння; жевріння @ірдзест (род. ірдзесту) і рдзест (род. рдзесту) ч. бот. рдесник @ірдзеставыя і рдзеставыя імен. мн. бот. рдесникові @ірдзецца і рдзецца недок. червоніти; шарітися; рум'янитися @ідзець і рдзець недок. червоніти; шаріти; рум'яніти @ірдзяны і рдзяны червоний @іржаны див. аржаны @іржаўнік і ржаўнік, -ку ч. бот. іржастий грибок @іржаўныя і ржаўныя імен. мн. бот. іржасті @іржышча с. і ржышча, іржэўнік, ржэўнік, -ку ч., аржанішча с. стерня ж. @іржэўнік див. іржышча @іржэўнікавы і ржэўнікавы с.-г. стерньовий @іск (род. іску) ч. юр. позов
прад'явіць іск справляти (учиняти) позов
сустрэчны іск зустрічний позов @іскавы юр. позовний
іскавая заява позовна заява @існасць ж. суть, (рідше) сутність @існы (існуючий) сущий, живий, чинний @істопка ж. обл. вистепка @істужачны і стужачны стрічковий, стьожковий @істужка ж.
1. стрічка, стьожка; (для кіс) кісник ч.
шаўковая істужка шовкова стрічка (стьожка)
2. техн. стрічка
ізаляцыйная істужка ізоляційна стрічка
кулямётная істужка кулеметна стрічка @істужкападобны стрічкоподібний, стьож-куватий @ісцец (род. істца) ч. юр. позивач, позовник, позивальник @ісці недок.
1. у різн. знач. іти
ісці пехатой іти пішки
ён супраць усіх ідзе він проти всіх іде
пасылка адтуль ідзе пяць дзён посилка звідти йде п'ять днів
папера ідзе на подпіс начальніку папір іде на підпис начальникові
гадзіннік ідзе дакладна годинник іде точно
гаспадарка ідзе на ўздым господарство йде на піднесення
цвік ідзе ў дрэва цвях іде в дерево
ён на ўсё ідзе він на все йде (на все готовий)
справа ідзе к канцу справа йде до кінця
2. (проходити) іти, текти, минати, спливати, збігати
ішлі гады минали (спливали) роки
3. (наближатися до якогось моменту) іти, хилитися, схилятися
дзень ішоў к канцу день наближався (хилився) до кінця
ісці ўгару іти вгору
ісці на карысць іти на користь
не ідзе ў галаву не йде в голову
далей ісці некуды далі йти нікуди
ісці супраць цячэння іти проти течії
галава ідзе кругам голова йде обертом
ісці па лініі найменшага супраціўлення іти шляхом найменшого опору
ісці ў адкрытую робити відкрито
бяда па бядзе як па нітачцы ідзе присл. біда біду тягне; до лиха та ще лихо; біда біду перебуде: одна мине - десять буде; біда біду знайде, коли й сонце зайде @ісціся недок. розм. ітися
лёгка ідзецца легко йдеться @ісціца ж. юр. позивачка, позовниця, позивальниця @іхні (іхняя, іхняе, мн. іхнія) займ. присв. їхній @іхны займ. присв. обл. їхній @іхтыёл, -лу ч. фарм. іхтіол @іхтыёлавы фарм. іхтіоловий @іхтыёлаг ч. іхтіолог @іхтыязаўр ч. палеонт. іхтіозавр @іхтыялагічны іхтіологічний @іхтыялогія ж. іхтіологія @іхтіяфауна ж. іхтіофауна @обак прислівн., прийм. обіч; поруч, поряд @Обаль ж. смт. Оболь @обальскі обольський @ойча ч. отче @окаць недок. лінгв. окати @оступам прислівн. обл. навколо; тісно обступивши @оптам прислівн. гуртом, оптом
оптам і ў розніцу гуртом (оптом) і вроздріб @отрак ч. істор. отрок @фае невідм. с. фойє @фаерачны конфорковий @фаерка ж. конфорка @фаза ж. у різн. знач. фаза
месяц уступіў у другую фазу місяць уступив у другу фазу
фаза хістання маятніка фаза коливання маятника
фазы сплаву фази сплаву @фазапаказальнік ч. техн. фазопокажчик @фазапераўтваральнік ч. техн. фазоперетворювач @факел ч. у різн. знач. смолоскип, факел @факельшчык ч. смолоскипник, факельник @факусіраванне с. фіз. та ін. фокусування @факусіраваць недок. і док. фіз. та ін. фокусувати @факусіроўка ж. фіз. та ін. фокусування с. @фальбона ж. шлярка, оборка (на подолі) @фальбоністы зі шлярками, з оборками @фальварак, -рка ч. фільварок @фальварковец, -коўца ч. розм. власник (мешканець) фільварку @фальварковы фільварковий @фальгаваны фольгований @фальгаўшчык, -ка ч. (спеціальність) фольгівник @фальгаўшчыца ж. (спеціальність) фольгівниця @фальклор, -ру ч. фольклор @фальклорна-песенны фольклорно-пісенний @фальцаваць недок. спец. фальцювати @фальцоўка ж. спец. фальцювання с. @фальцоўшчык ч. фальцювальник @фальцоўшчыца ж. фальцювальниця @фальш (род. фальшу) ч. у різн. знач. фальш ч. і ж. @фамільярнічаць недок. розм. поводитися фамільярно; (розм.) бути запанібрата @фамільярны фамільярний; (розм.) панібратський @фанабэрліва і фанабэрыста прислівн. розм. пихато, бундючно; чванькувато, чваньковито, (розм.) фанаберисто @фанабэрлівасць і фанабэрыстасць ж. розм. пихатість, бундючність; чванькуватість, чваньковитість @фанабэрлівы і фанабэрысты розм. пихатий, бундючний; чванькуватий, чваньковитий, (розм.) фанаберистий @фанабэрыцца недок. розм. чванитися, величатися, пишатися, хизуватися @фанабэрыя ж. розм. фанаберія @фанера ж. у різн. знач. фанера @фанероўка ж. стол. фанерування с. @фанероўшчык ч. спец. фанерувальник @фанероўшчыца ж. спец. фанерувальниця @фантазіраванне с. фантазування @фантазіраваць недок. фантазувати @фантазія ж.
1. фантазія; (вигадка - ще) химера, мрія; (здатність уявляти - ще) уява
багатая фантазія багата фантазія; багата уява
прыйшла ў галаву фантазія прийшла в голову фантазія (химера)
2. муз., літ. фантазія @фарба ж.
1. фарба
акварэльныя фарбы акварельні фарби
2. фарбы мн. (тон, колір, колорит) барви, колір ч., кольори
цьмяныя фарбы туманнай раніцы тьмяні барви (кольори) туманного ранку
3. фарбы мн. перен. (виражальні засоби мови, музики тощо) барви
прамова была бедная фарбамі промова була бідна на барви
згусціць фарбы згустити барви; перебільшити, перебрати міри (міру) @фарбавальнік ч. барвник @фарбавальны
1. (який стосується фарбування) фарбувальний
фарбавальны цэх фарбувальний цех
2. (призначений для фарбування) фарбувальний
фарбавальны апарат фарбувальний апарат
3. (який містить у собі фарбу) барвний
фарбавальнае рэчыва хім. барвник @фарбавальня ж. фарбувальня, фарбарня @фарбавальшчык ч. фарбар @фарбавальшчыца ж. фарбарка @фарбаваны прикм., дієприкм. фарбований; див. ще фарбаваць @фарбаваць недок. фарбувати, (розм.) красити
фарбаваць штыкетнік фарбувати штахети
фарбаваць валасы фарбувати волосся @фарбацёр ч. спец.
1. (робітник) фарботерник
2. (знаряддя) фарботер @фарбацёрка ж. спец. фарботерка @фарбоўнік, -ку ч. бот. вайда ж., синильник @фармаванне с. спец. формування @фармаваны і фармованы спец. формований; див. ще фармаваць @фармавацца недок. звор., пас. спец. формуватися @фармаваць недок. спец. формувати
фармаваць цэглу формувати цеглу @фарміраванне с. формування
фарміраванне кабінета формування кабінету
воінскія фарміраванні військові формування @фарміраваны і фармірованы формований; див. ще фарміраваць @фарміравацца недок. у різн. знач. формуватися
характар фарміруецца пад уплывам навакольнага асяроддзя характер формується під впливом навколишнього середовища (довкілля)
дзяўчына толькі пачала фарміравацца дівчина тільки почала формуватися
полк фарміраваўся доўга полк формувався довго @фарміраваць недок. у різн. знач. формувати
фарміраваць урад формувати уряд
фарміраваць чыгуначны састаў формувати залізничний поїзд (ешелон) @фарміровачны формувальний, формівний @фарміроўка ж. формування с. @фармоўка ж.
1. (дія) техн. формування с.
2. форма @фармоўшчык ч. формувальник, формівник @фармоўшчыца ж. формувальниця, формівниця @фармулёўка ж. у різн. знач. формулювання с. @фармуліроўка ж. (сформульована думка) формулювання с. @фармуляваны формульований, (док.) сформульований @фармуляваць недок. формулювати @фарсіраваць недок. і док. у різн. знач. форсувати
фарсіраваць развіццё прамысловасці форсувати розвиток промисловості
фарсіраваць голас форсувати голос
фарсіраваць раку військ. форсувати річку @фарсіроўка ж. (дія) форсування с. @фарсіста прислівн. розм. чванливо; пихато, пихливо; франтувато, дженджуристо @фарсістасць ж. розм. жевжикуватість, чванливість; пихатість; франтуватість, дженджуристість @фарсісты і фарсовы розм. жевжикуватий, чванливий; пихатий, (розм.) пихливий; франтуватий, дженджуристий @фарсіць недок., фарсануць і фарснуць док. однокр. розм.
1. (яскраво, помітно, з шиком і т. ін. одягатися, носити що-небудь тощо) ходити, походити, красуватися, красувати, покрасуватися; (розм.) хверцювати, похверцювати
2. (чим) хизуватися, похизуватися; (розм.) шикувати, шикнути, пошикувати
фарсіць гадзіннікам хизуватися (шикувати) годинником @фарсун, -на ч. розм. жевжик, ферт @фарсунка ж. техн. форсунка @фарсуншчык ч. форсунник @фарсуншчыца ж. форсунниця @фарсуха ж. чепуруха, дженджеруха, дженджуриста, жевжик ч., ферт ч. @фарфор, -ру ч. фарфор, порцеляна ж.
ваза з фарфору ваза з фарфору (з порцеляни)
калекцыя фарфору колекція фарфору (порцеляни) @фарфоравы фарфоровий, порцеляновий
фарфоравы завод фарфоровий (порцеляновий) завод
фарфоравыя ізалятары фарфорові (порцелянові) ізолятори @фарфора-фаянсавы фарфоро-фаянсовий @фаса ж. розм. діжка; (велика - ще) кадіб ч., кадівб ч. @фасаваны і фасованы фасований; див. ще фасаваць @фасаваць недок. фасувати @фаска ж.
1. спец. фаска
2. розм. діжечка; кадібець ч.; пор. фаса @фасолевы квасолевий, (розм.) квасоляний @фасолеўборачны квасолезбиральний @фасоліна ж. (одне зерно квасолі) квасолина @фасоль ж. обл. квасоля @фасоля ж. квасоля @фасон, -ну ч. у різн. знач. фасон
фасон сукенкі фасон сукні
трымаць фасон розм. тримати (держати) фасон @фасонналіцейны мет. фасонноливарний @фасоншчык ч. фасонник @фасоншчыца ж. фасонниця @фасоўка ж. фасування с. @фасоўшчык ч. фасувальник @фасоўшчыца ж. фасувальниця @фастрыга ж. крав.
1. (дія, спосіб шиття) наметування с.; (петель - звичайно) обкидання с.
2. (нитка) жива нитка @фастрыгаванне с. крав. (дія) наметування; (петель - звичайно) обкидання @фастрыгавацца недок. пас. крав. наметуватися; обкидатися @фастрыгаваць недок., прафастрыгаваць док. наметувати, наметати; (петлі - звичайно) обкидати, обкидати, (багато, усе) пообкидати @фасфарасцыраванне с. спец. фосфоресціювання @фасфарасцыраваць недок. спец. фосфоресціювати, фосфорувати, фосфоритися @фасфарасцэнцыя ж. спец. фосфоресценція @фатыга ж. обл. неспокій ч., занепокоєння с., непокоєння с., тривога; турбота, турбування с., клопіт ч.
не варта за фатыгу шкода й праці; шкурка вичинки не варта; не стане шкурка за вичинку @фатыгавацца недок. обл. турбуватися, клопотатися, непокоїтися @фацэт ч. обл. комік, блазень, блазнюк, штукар @фацэтна прислівн. обл. комічно, кумедно, смішно @фацэтнасць ж. обл. комічність, кумедність @фацэтны обл. комічний, кумедний, смішний @фацэція ж.
1. літ. фацеція
2. у знач. прис. розм. сміх ч., сміхота, кумедія @фашыст ч. фашист @фашыстоўскі і фашысцкі фашистський, (рідко) фашистівський @феадал ч. істор. феодал @феадальна-прыгонніцкі феодально-кріпосницький @феадальны феодальний
феадальны лад феодальний лад @фелонь ж. церк. риза, фелон ч. @фельетаніст ч. фейлетоніст @фельетаністка ж. фейлетоністка @фельетон ч. фейлетон @фельетонны у різн. знач. фейлетонний @фельчар ч. фельдшер @фельчарскі фельдшерський @фельчарыца ж. розм. фельдшерка @фехтавальшчык ч. фехтувальник @фехтавальшчыца ж. фехтувальниця @фехтаваць недок. фехтувати @фён (род. фёну) ч. метеор. фен @фіга ж.
I
1. (дерево) фіга, смоківниця, інжир ч.
2. (плід цього дерева) фіга, інжир ч., смоква
II розм. дуля, фіга
паказаць (выставіць) фігу дати (тикнути, зібгати, скрутити, зсукати) дулю
фіга з маслам, фіга на талерцы дуля з маком
фігу з'есці дулю з'їсти, облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити, дістати, скуштувати) @фізкультура ж. фізкультура
лячэбная фізкультура лікувальна фізкультура @фізкультурны фізкультурний @фізрук, -ка ч. (викладач фізкультури) фізорг (фізкультурний організатор), фізкерівник (керівник фізкультури), учитель фізкультури @філёнга ж. стол. фільонка @філіграншчык ч. філігранник @філігрань ж. у різн. знач. філігрань @філіраваць недок. у різн. знач. філірувати @філіроўка ж. філірування с. @фількаў: фількава грамата фільчина грамота @фільм ч. фільм
гукавы фільм звуковий фільм
дакументальны фільм документальний фільм
каляровы фільм кольоровий фільм @фільмавытворчасць ж. фільмовиробництво с. @фільтр ч. фільтр @фільтроўны прикм. фільтрівний
фільтроўны вірус фільтрівний вірус @філянговы стол. фільонковий, фільончастий @фінціклюшка ж. розм.
1. (іграшка, прикраса) витребенька, дрібничка
2. фінціклюшкі звичайно мн. (пусті слова, вчинки) дурниці
3. (несерйозна жінка, яка тільки й думає про дорогий і модний одяг, розваги тощо) вертихвістка, шелихвістка, шалапутка; чепуруха, франтиха @фінціць недок. розм.
1. хитрувати, хитрити, крутити; (діяти, говорити ухильно) викручуватися, крутитися
2. (перед ким - підлещуватися) запобігати (перед ким); упадати (коло кого, за ким)
3. (поводитися легковажно) розважатися, забавлятися, бавитися @фірма ж. прям., перен. фірма @фірмавы і фірменны фірмовий
фірмавы магазін фірмовий магазин @фітафтора ж. біол. фітофтора @фітафтораўстойлівы фітофторостійкий @флаг ч. прапор; (заст., уроч. корогва ж., (рідко) корогов ж.
дзяржаўны флаг державний прапор
белы флаг білий прапор
пад флагам (чаго) під прапором (яким, чого), під корогвою (якою, чого)
застацца за флагам а) спорт. залишитися (лишитися) за прапором; б) перен. залишитися (лишитися) позаду, відстати @флагавы прапорний, прапоровий @флажковы прапорцевий @флажок, -жка ч. зменш. прапорець; (заст. уроч.) короговка ж. @фланк ч. військ. заст. фланк @фланкіраванне с. військ. заст. фланкування @фланкіраваць недок. і док. військ. заст. фланкувати @фланкіруючы прикм. військ. заст. фланкувальний
фланкіруючы агонь фланкувальний вогонь @флаціраванне с. гірн. флотація ж., флотування @флаціраваць недок. гірн. флотувати @флюарэсцыраваць недок. фіз. флуоресціювати @флюарэсцыруючы прикм. фіз. флуоресціювальний @флюарэсцэнцыя ж. фіз. флуоресценція @флюгарка ж.
1. мор. прапорець ч., флюгарка
2. техн. та ін. флюгер ч. @флюгер ч. у різн. знач. флюгер @флянс ч. сад.
1. одна рослина розсади; саджанець
2. (бічний пагін) паросток, парость ж. @флянсаванне с.
1. розсаджування
2. пасинкування @флянсаваць недок.
1. розсаджувати саджанці
2. пасинкувати @фок ч. мор. фок @фок-мачта ж. мор. фок-щогла @фонд (род. фонду) ч. у різн. знач. фонд
фонд заработнай платы фонд заробітної плати
запасны фонд запасний фонд
жыллёвы фонд житловий фонд
фонды мн. фонди
дзяржаўныя фонды державні фонди
залаты фонд золотий фонд
фонд накаплення фонд накопичення @фондаёмістасць ж. екон. фондомісткість @фондаёмісты екон. фондомісткий @фондатрымальнік ч. фондовласник, (рідше) фондотримач @фондаўтварэнне с. фондоутворення @форма ж. у різн. знач. форма
у форме шара у формі кулі
форма праўлення форма правління
форма і змест форма і зміст
раслінныя і жывёльныя формы арганізмаў рослинні й тваринні форми організмів
граматычная форма граматична форма
неазначальная форма дзеяслова неозначена форма дієслова
па ўсёй форме (належним чином) за всією формою; як має бути; за всіма правилами @формаўстойлівы формостійкий @формаўтваральны формотворчий @формаўтвараючы прикм. формотворний @формаўтварэнне с. наук.
1. (дія) формоутворення, формотворення
2. (результат дії) формоутворення @фортачка ж. (у вікні) кватирка @фортачны кватирковий @фортка ж.
1. (у вікні) кватирка
2. (один зі щитів дверей, вікон) стулка
3. хвіртка @фосфар, -ру ч. хім. фосфор @фосфаразмяшчальны прикм. фосфоровмісний; (про джерело) фосфороносний @фота невідм. с. фото @фотавідарыс ч. фотозображення с. @фотаздымак, -мка ч. фотознімок @фатаздымка ж. фотознімання с., фотографування с. @фотапавелічальнік ч. фотозбільшувач @фотапапера ж. фотопапір ч. @фотаперадатчык ч. фотопередавач @фотаплёнка ж. фотоплівка @фотапругкасць ж. фотопружність @фотапрыёмнік ч. фото, радіо, фіз. фотоприймач @фотаружжо, -жжа с. фоторушниця ж. @фотасупраціўленне с. фотоопір ч. @фотаток, -ку ч. фіз. фотострум @фотаўспышка ж. фотоспалах ч. @фраза ж. у різн. знач. фраза
адна фраза з пісьма одна фраза з листа
музычная фраза музична фраза
прыкрыцца фразай прикритися фразою
збітая фраза утерта (заяложена) фраза @фразіраваць недок. муз. фразувати @фразіроўка ж. муз. фразування с. @фракцыя ж.
I політ. фракція
парламенцкая фракцыя парламентська фракція
II спец. фракція @фракцыяніраванне с. спец. фракціонування @фракцыяніраваны спец. фракціонований @фракцыяніравацца недок. пас. спец. фракціонуватися @фракцыяніраваць недок. і док. спец. фракціонувати @франкаваны і франкіраваны спец. франкований @франкавацца і франкіравацца недок. пас. спец. франкуватися @франкаваць і франкіраваць недок. і док. (оплачувати наперед перевезення й доставляння пошти, багажу, вантажів) франкувати @франкіроўка ж. спец. (дія і плата) франкування с. @фрахтаваць недок. спец. фрахтувати @фрахтоўка ж. спец. фрахтування с. @фрахтоўшчык ч. фрахтівник @фрэзераваны і фрэзерованы техн. фрезований, фрезерований @фрэзераваць недок. і док. техн. фрезувати, фрезерувати @фрэзероўка ж. техн. фрезування с., фрезерування с. @фрэзероўшчык ч. фрезерувальник @фрэзероўшчыца ж. фрезерувальниця @фтарыраванне с. фторування @фтарыраваць недок. і док. фторувати @фтор (род. фтору) ч. хім. фтор @фторзмяшчальны прикм. хім. фторовмісний @фторыставадародны хім. фтористоводневий @фугаваны і фугованы стол. фугований @фугаваць недок. стол. фугувати @фуговачны спец. фугувальний @фугоўка ж. спец.
1. (дія) фугування с.
2. (інструмент) фугівка @фугоўшчык ч. фугувальник @фукаць недок., фукнуць док. розм.
1. хукати, хукнути, фукати, фукнути, (недок.) фекати; тьхукати, тьхукнути, тюкати, тюкнути
2. (дмухати) хукати, хукнути, хухати, хухнути, дмухати, дмухнути @фундзіраваць недок і док. книжн. обґрунтовувати, обґрунтувати @фундзіць і фундаваць недок. розм. пригощати, частувати @функцыяніраванне с. функціонування @функцыяніраваць недок. функціонувати @фура ж. хура, (обл.) фіра @фургон ч. фургон @фургоншчык ч. фургонник @фурман, -на ч. візник, кучер, (заст.) машталір, фурман, хурман, (обл.) фірман @фурманачны (який стосується підводи) підводний @фурманка ж. підвода; (звичайно з поклажею - ще) хура; (обл.) фурманка, хурманка @фурманская імен. заст. кучерська @фурманскі кучерський; (заст. фурманський, (обл.) фірманський @футарал і футляр ч. футляр, (обл.) шабатурка ж. @футаральны і футлярны футлярний @футляршчык ч. спец. футлярник @футляршчыца ж. спец. футлярниця @футра с.
1. у різн. знач. хутро
зімовае футра зайца зимове хутро зайця
гандаль футрам торгівля хутром
2. шуба ж., (рідко) хутро
з незабітага ліса футра не пашыеш присл. з живого ведмедя кожуха (шуби) не пошиєш @футраапрацоўка ж. оброблення хутра @футраванне с.
1. техн. футерування
2. крав. підшивання хутром
3. стол. обшивання дошками @футраваны
1. техн. футерований
2. крав. підшитий хутром
3. стол. обшитий дошками; див. ще футраваць @футравацца недок. пас.
1. футеруватися
2. підшиватися хутром
3. обшиватися дошками @футраваць недок.
1. техн. футерувати
2. крав. підшивати хутром
3. стол. обшивати дошками @футравіна зб. ж. хутро с., хутра мн.; (розм.) хутровина @футравы і футровы хутровий; (з хутра) хутряний
футравы каўнер хутряний комір
футравая прамысловасць хутрова промисловість @футраўшчык, -ка ч. (торговець хутром) хутровик, хутряник @футроўка ж.
1. техн. (обличкування) футерування с.; (матеріал) футер ч.
2. крав. підшивання хутром @футроўшчык ч.
1. спец. футерувальник
2. (торговець хутром) хутровик, хутряник @футроўшчыца ж. хутровичка, хутряничка @футэрка с. розм. шубка ж. @фэст (род. фэсту) ч. церк. престольне свято, храм, (обл.) празник, фест @эвакуацыя ж. евакуація @эвакуіраваны
1. дієприкм. у знач. прикм. евакуйований
2. у знач. імен. евакуйований @эвакуіраваць недок. і док. евакуювати @эвалюцыя ж. у різн. знач. еволюція @эвалюцыяніраванне с. еволюціонування @эвалюцыяніраваць недок. і док. еволюціонувати @эканомнічаць недок. розм. скупитися, надміру економити @эканомны ощадливий, економний
эканомны чалавек ощадлива (економна) людина
эканомны спосаб уборкі ўраджаю економний спосіб збирання врожаю @экзальтаванасць ж. екзальтованість @экзальтаваны екзальтований @экзальтацыя ж. екзальтація @экзамен, -ну ч. прям., перен. іспит, екзамен
уступны экзамен вступний іспит (екзамен)
дзяржаўныя экзамены державні іспити (екзамени) @экзаменаваны іспитований, екзаменований @экзаменаваць недок. іспитувати, екзаменувати @экранаванне і экраніраванне с. екранування @экранаваны і экраніраваны екранований @экранавацца і экраніравацца недок. пас. екрануватися @экранаваць і экраніраваць недок. і док. екранувати @экскаватар ч. екскаватор @экскаватаршчык ч. екскаваторник @экскаватаршчыца ж. екскаваторниця @эксплуатаваны експлуатований; визискуваний; див. ще эксплуатаваць @эксплуатаваць недок. експлуатувати; (чужу працю - ще) визискувати
эксплуатаваць машыны експлуатувати машини
эксплуатаваць народ експлуатувати (визискувати) народ @эксплуатацыя ж. експлуатація; визискування с, визиск ч.
эксплуатацыя станкоў експлуатація верстатів
уступіць у эксплуатацыю стати до ладу
эксплуатацыя калоніі експлуатація (визискування, визиск) колонії @эксплуатуемы експлуатований; визискуваний; див. ще эксплуатаваць @экспрапрыіраваны експропрійований @экспрапрыіравацца недок. пас. експропріюватися @экспрапрыіраваць недок. і док. експропріювати @экспрапрыяцыя ж. експропріація @экстрапаліраванне с. мат., книжн. екстраполювання @экстрапаліраваны мат., книжн. екстрапольований; див. ще экстрапаліраваць @экстрапаліравацца недок. пас. мат., книжн. екстраполюватися @экстрапаліраваць недок і док. мат., книжн. екстраполювати @экстрапаляцыя ж. мат., книжн. екстраполяція @электраабагравальнік ч. електрообігрівач @электраабагравальны електрообігрівальний @электраабсталяванне с. електроустаткування, електрообладнання @электраасвятленне с. електроосвітлення @электраасвятляльны електроосвітлювальний @электрабытавы електропобутовий @электрабяспечнасць ж. електробезпека @электрабяспечны електробезпечний @электравымяральны електровимірювальний @электрагаспадарка ж. електрогосподарство @электраёмістасць і электраёмкасць ж. фіз. електроємність @электраёмісты і электраёмкі фіз. електроємний @электразабеспячэнне електропостачання @электразагарадзь ж. електроогорожа @электразагартоўка ж. електрогартування @электразасцерагальнік ч. електрозапобіжник @электразварка ж. електрозварювання с., електрозварення с. @электразваршчык ч. електрозварник, електрозварювач @электразваршчыца ж. електрозварниця, електрозварювачка @электраіскравы електроіскровий @электракавамолка і электракафямолка ж. електрокавомлинок ч., млинок для кави @электракапіравальны техн. електрокопіювальний @электракары тільки мн. електрокар @электракафейнік ч. електрокавівник, електрокав'яник @электракафяварка ж. електрокавоварка @электракафямолка див. электракавамолка @электралячэбніца ж. електролікарня @элекралячэбны електролікувальний @электралячэнне с. електролікування @электрамашынабудаванне с. електромашинобудування @электрамашынабудаўнічы електромашинобудівний @электрапаветраразмеркавальнік ч. електроповітророзподільник @электрапалацёр ч. електропідлогонатирач, електричний натирач підлоги @электрапіла ж. електропилка @электраплаўка ж. електроплавлення с. @электрапрайгравальнік ч. електропрогравач @электрапрас ч. електропраска ж. @электрапрыбор ч. електроприлад @электрапрывод ч. техн. електропривід @электраразведачны геол. електророзвідувальний @электраразведка ж. геол. електророзвідка, електророзвідування с. @электраразмеркавальнік ч. електророзподільник @электраразмеркавальны електророзподільний @электрарухавік, -ка ч. електродвигун @электраручнік, -ка ч. електрорушник @электрарэзка ж. електрорізання с. @электрасвердзел, -дла ч. техн. електросвердел, електросвердло с. @электрасвярдзёлак, -лка ч. техн. електросвердлик, електросвердельце с. @электрасвятло с. електросвітло @электрасетка ж. електромережа @электрасілкаванне с. електроживлення @электрасувязь ж. електрозв'язок ч. @электраток
I -ку ч. електрострум
II ч. с.-г. електротік @электрацягнік, -ка ч. електропотяг, електропоїзд @электронна-вылічальны електронно-обчислювальний @электронна-вымяральны електронно-вимірювальний @электрычнасць ж. електрика @электрычны у різн. знач. електричний
электрычная энергія електрична енергія
электрычная станцыя електрична станція
электрычная лямпачка електрична лампочка
электрычная дуга електрична дуга
электрычная іскра електрична іскра
электрычны зарад електричний заряд @эмаліраванне с. емалювання @эмаліраваны
1. дієприкм. емальований
2. у знач. прикм. емальований, емалевий; див. ще эмаліраваць @эмаліравацца недок. пас. емалюватися @эмаліраваць недок. емалювати @эмаліровачны емалювальний @эмаліроўка ж.
1. (дія) емалювання с.
2. (шар емалі) емаль @эмаліроўшчык ч. спец. емалювальник @эмаліроўшчыца ж. спец. емалювальниця @эмаль ж. у різн. знач. емаль
жэтон з эмаллю жетон з емаллю
калекцыя эмалей колекція емалей
зубная эмаль анат. зубна емаль @эмансіпацыя ж. емансипація @эмансіпіраваны дієприкм., прикм. емансипований; див. ще эмансіпіраваць @эмансіпіравацца
1. недок. і док. емансипуватися
2. недок. пас. емансипуватися @эмансіпіраваць недок. і док. емансипувати @энергаабсталяванне с. енергоустаткування, енергообладнання @энергабудаўнічы енергобудівельний @энергагаспадарка ж. енергогосподарство с. @энергаёмістасць ж. енергоємність @энергаёмісты енергоємний @энергазабеспячэнне енергопостачання @энергакрызіс, -су ч. енергокриза ж. @энергапрадпрыемства с. енергопідприємство @энергасетка ж. енергомережа @энергаўзброенасць ж. енергооснащеність @энергацягнік, -ка ч. енергопотяг, енергопоїзд @эпаціраваны епатований; приголомшений; див. ще эпаціраваць @эпаціраваць недок. і док. епатувати, приголомшувати @эрудзіраванасць ж. ерудованість @эрудзіраваны ерудований @эрудыцыя ж. ерудиція @эфір ч.
1. (повітряний простір) ефір
перадаваць у эфір радіо передавати в ефір
2. хім. етер, ефір
этылавы эфір етиловий етер (ефір) @эшаланіраванне с. військ. ешелонування @эшаланіраваны військ. ешелонований @эшаланіравацца недок. пас. військ. ешелонуватися @эшаланіраваць недок. і док. військ. ешелонувати @эшалон ч. військ., залізн. ешелон @юбілей, -лею ч. ювілей @юбілейны ювілейний @юбіляр ч. ювіляр @юбілярка ж. розм. ювілярка @юзам прислівн. спец. юзом, поковзом; волоком
машына пайшла юзам машина пішла поковзом
перасунуць кантэйнер юзам пересунути контейнер волоком @юр (род. юру) (статевий інстинкт) хтивість ж., похітливість ж. @Юрай ч. розм. (день св. Юрія) Юра, Юрія @юргіня ж. розм. бот. жоржина, (обл.) оргинія, арґонія @юр'еў: Юр'еў дзень істор. Юра, Юрія
вось табе, бабка, і Юр'еў дзень прик. от тобі, бабо, й Юра (Юрія); от тобі [й] маєш; от така халепа @юрліва прислівн. хтиво, похітливо; пожадливо @юрлівасць ж. хтивість, похітливість; пожадливість @юрлівец, -ліўца ч. ласолюб, ласолюбець, сластолюбець @юрлівы (сповнений хоті) хтивий, похітливий; пожадливий @юрок
I (род. юрка) ч. орн. юрок, в'юрок
II ч. обл. (пристрій для змотування ниток) вертушка ж. @юрыць недок. розм. збуджуватися, розпалюватися, (рідше) розпалятися @юсціравальны спец. юстувальний @юсціраванне с. спец. юстування @юсціраваны юстований @юсціравацца недок. пас. спец. юстуватися @юсціраваць недок. і док. техн. юстувати @юсціроўка ж. техн. юстування @юсціроўшчык ч. юстувальник @ютрань ж. церк. розм. утреня @яблык ч. яблуко с.
адамаў яблык анат. адамове яблуко
вочны яблык анат. очне яблуко
яблык разладу яблуко незгоди; (розбрату, чвар)
у яблыкі (про масть коней) у яблука, у яблуках
збіць на горкі яблык побити мало не до смерті (до півсмерті)
яблыку няма дзе ўпасці ніде й голки встромити; ніде курці клюнути; яблуку впасти ніде
яблык ад яблыні недалёка адкочваецца (падае) присл. яке коріння, таке й насіння; який дід, такий і його плід; яблуко від яблуні недалеко падає; яблучко від яблуньки (яблуні) недалеко відкотиться @яблыневы яблуневий @яблыневыя імен. мн. бот. яблуневі @яблынька ж. яблунька @яблыня ж. яблуня @яблычак, -чка ч. зменш.-пестл. яблучко с. @яблычны яблучний
яблычная кіслата яблучна кислота
яблычны воцат яблучний оцет @явар ч.
1. -ра, (про деревину й зб.) -ру бот. явір, (розм.) яворина ж.
2. обл. бот. лепеха ж., аїр, татарське зілля @яваравы бот.
1. яворовий
2. обл. лепешиний @ягада ж. ягода
аднаго поля ягады одного тіста книш, одного поля ягода; одного пір'я птах; з того сукна й ґудзики; одним миром мазаний; одного плота коли; з одного яйця повилазили; усі на один копил @ягадзіна ж. анат. сідниця @ягадзічны анат. сідничний @ягаднік ч.
1. (род. ягадніку) (місце, де ростуть ягоди) ягідник
2. (род. ягадніку) (ягідні рослини) ягідник
3. (род. ягадніка) (той, хто любить збирати ягоди) ягідник @ягамосць і ягомасць ч. і ж. заст.
1. (звертання) пане, добродію, мосьпане
2. (про незнайомого чоловіка) пан, добродій @ягнё і ягня, -няці с. ягня, овеча; (до року - ще) ярча, ярчук ч. @ягоны займ. присв. ч. обл. (на питання - чий?) його @яд (род. яду) ч. прям., перен. отрута ж.; (фольк. - ще) трутизна ж., трута ж., трутина ж. @яда ж.
1. (дія) їда
2. їжа; їда, страва, харчі, харч ч. і ж. @ядавіта прислівн.
1. отруйно, отруйливо; отрутно
2. перен. отруйно, отрутно
3. їдко, різко, гостро, сердито
4. ущипливо; уїдливо @ядавітасць ж.
1. отруйність, отруйливість
2. перен. отруйність, отрутність
3. їдкість; різкість, гострість
4. ущипливість; уїдливість @ядавіты
1. (який містить отруту, який отруює) отруйний, отруйливий; (який є отрутою) отрутний
ядавітая змяя отруйна змія
ядавітае рэчыва отруйна речовина
2. (який згубно впливає) отруйний, отрутний
3. (який сильно діє на органи чуття) їдкий, ядучий; (про запах, смак - ще) різкий, гострий
ядавіты пах лаку їдкий (ядучий, різкий, гострий) запах лаку
4. перен. (злостивий, дошкульний) ущипливий, уїдливий
ядавітая іронія уїдлива (ущиплива) іронія
ядавіты чалавек уїдлива людина @яданосны отруйний, отруйливий @ядахімікат, -ту ч. отрутохімікат @ядзерка і ядзерца с. зменш. біол. ядерце @ядкі розм. їстівний, (рідше) їстивний, стравний, споживний @ядлаўцовы і ядлоўцавы розм. ялівцевий
ядлаўцовы куст ялівцевий кущ @ядлаўцоўка ж. (горілка) ялівцівка @ядловец, -лоўца ч. бот. ялівець, яловець, фіомах, жереп @ядок (род. едака) ч. їдець @ядомасць ж. їстівність @ядомы їстівний @ядрана прислівн. свіжо; ядерно, прохолодно; морозно, морозяно @ядранасць ж.
1. соковитість
2. кремезність; міцність, дебелість
3. свіжість
4. задьористість, хльосткість @ядранець недок. розм. дужчати, сильнішати, здоровішати, міцнішати, набиратися сили; (про повітря - ще) свіжіти, свіжішати @ядраны
1. (з достиглим ядром) ядерний; соковитий; добрий, добірний, (розм.) добрячий, (великий) здоровий
ядраны арэх ядерний (здоровий; добрий, добрячий) горіх
2. (про зелень, плоди) соковитий
ядраная бульба соковита картопля
3. (про людину) здоровий, кремезний, міцний, дебелий
4. (про погоду, повітря) свіжий, живлющий; (про погоду) ядерний; (про мороз) сильний, лютий, тріскучий
5. (про слова, мову) задьористий, хльосткий, (розм.) крутий
6. (про ступінь вияву властивості) міцний, добрий, (розм.) добрячий, сильний
ядраны напітак міцний напій @ядро с.
1. ядро
ядро арэха ядро горіха
ядро арганізацыі ядро організації
2. фіз., біол. ядро
3. перен. суть ж., основа ж.
ядро праблемы суть (основа) проблеми
4. істор., військ., спорт. ядро @ядун (род. едуна) ч. розм. їдець, їдок @яе займ.
1. особ. у род., знах в. її
2. присв. її
яе дзеці її діти
гэта яе кнігі це її книжки; див. ще яна @язва ж.
1. виразка
язва страўніка виразка шлунка
сібірская язва сибірка
2. заст. пошесть, зараза
3. перен. (зло) болячка
4. (про уїдливу людину) єхида (оса, іржа, язва, холера)
ну і язва ж ты! ну й єхида (оса, іржа, холера) ж ти! @язвавы виразковий
язвавая хвароба виразкова (уразкова) хвороба @язвеннік ч. розм. хворий на виразку шлунка @язджалы
1. їжджений, уїжджений, наїжджений
язджалая дарога їжджена (уїжджена, наїжджена) дорога
2. (привчений до їзди) виїжджений, об'їжджений, уїжджений @яздок (род. ездака) ч. їздець @язёвы іхт. в'язевий @язмін, -ну ч. бот. жасмин, (заст.) ясмин @язмінавы жасминовий, жасминний, (заст.) ясминовий @язык, -ка ч.
1. (орган у порожнині рота) язик
цмокнуць языком цмокнути (цмакнути, клокнути, клацнути) язиком
заліўны язык кул. заливний язик
2. (у дзвоні, дзвонику) серце с.
3. (полонений) язик
узяць языка узяти язика
4. (про що-небудь довгасте, витягнуте; те, що нагадує язик) язик
языкі полымя язики полум'я
востры на язык гострий на язик
ціпун табе на язык пипоть тобі на язик; щоб тобі поприндило; бодай тобі з такою мовою
мыць языкамі переминати (перетирати) на зубах
мянціць (трапаць) языком молоти язиком
праглынуць язык проковтнути язика
уваткнуць язык уступити (устряти, зайти) в розмову
язык гладка ходзіць язик добре підвішений
цяляты язык аджавалі забув язика в роті; язика проковтнув (хто)
язык не завяжаш присл. людям язика не зав'яжеш; людям рота не заткнеш; рот - не город, не загородиш; чужий рот не хлів - не зачинити
на языку мёд, а на сэрцы лёд присл. на язиці медок, а під язиком льодок; слова ласкаві, та думки лукаві
гаварыць язык не баліць присл. язик без кісток
язык не калодка, ведае, што салодка присл. язик знає, що солодке (що добре) @языкасты і языкаты у різн. знач. язикатий @язычлівы прост. (який любить пліткувати) язикатий @язь (род. язя) ч. іхт. в'язь @яйка с. яйце
сядзець на яйках (висиджувати пташенят) сидіти на яйцях @яйцаклетачны і яйцаклеткавы біол. яйцеклітинний @яйцаклетка ж. біол. яйцеклітина @яйцанарыхтоўка ж. яйцезаготівля @яйцанарыхтоўчы яйцезаготівельний, яйцезаготовчий @яйцаноскасць ж. с.-г. несучість @яйцаноскі с.-г. несучий @яйцо с.
1. у різн. знач. яйце
курынае яйцо куряче яйце
крыштальнае яйцо кришталеве яйце
шакаладнае яйцо шоколадне яйце
2. анат. яйце, яєчко
3. біол. яйце; яйцеклітина
яйцы курыцу не вучаць прик. яйця курки (курей) не вчать; діти батька не вчать
як курыца з яйцом (насіцца) як курка з яйцем (носитися); носитися як кіт з оселедцем, (як дурень з писаною торбою, як дурень із ступою)
не варты выедзенага яйца прик. це й шага не варте; це ламаного шеляга не варте; це не варте [доброго] слова; це не варте дірки з бублика @які займ. ч. у різн. знач. який
хоць які хоч який
які б [там] ні быў хоч би який [там] був
якім чынам (парадкам)? яким чином? у який спосіб?
калі што якое у тому разі, коли (як); на випадок, коли
на якое ліха! на якого біса; якого біса (бісового батька); якого ката; на ката
ні ў якой меры (ступені) жодною мірою
якія самі, такія і сані прик. який Сава, така й слава; який Яків, стільки й дяки; яке зілля, таке й насіння; який пастух, така й череда @які-ніякі (род. якога-ніякога) займ. неозн. розм.
1. деякий
якія-ніякія дрэвы абгарэлі деякі дерева обгоріли
2. (будь-який; незначний) такий-сякий, сякий-такий, абиякий; який завгодно, перший-ліпший @якісь і якісьці (род. якогасьці) займ. неозн. ч. якийсь; (з відтінком зневаги - ще) якийсь там, якийсь-то
зайшоў якісьці чалавек зайшла якась людина
гэта якісьці вар'ят це якийсь божевільний (обл. вар'ят) @як-ніяк прислівн. як не є; все-таки, все ж таки @ялавець с.-г. яловіти @ялавіна ж. с.-г. (незасіяна смуга землі) переліг ч. @ялавінны с.-г. перелоговий @ялавіца і ялаўка ж. (ялова корова) ялівка @ялавы
1. (про худобу) с.-г. яловий
2. (про шкіру) яловичий
ялавыя боты яловичі чоботи @ялей (род. в. ялею) ч. прям., перен. єлей; (дерев'яна олія - ще) олива @ялейна прислівн. розм. єлейно @ялейнасць ж. розм. єлейність @ялейны прям., перен. розм. єлейний
ялейны выраз твару єлейний вираз обличчя
ялейныя прамовы єлейна (солоденька, улеслива) мова, масні слова @яліна ж. ялина, смерека; (одне дерево та зб. - ще) смеречина @ялкавасць ж. згірклість, прогірклість; їлкість @ялкавець недок. (про жири) гірчити @ялкавы (про жири) згірклий, згірчений, прогірклий; (про масло - ще) їлкий (трохи) @яловы ялиновий, смерековий
галава яловая лайл. дурна (садова) голова @ялчаць і ялчэць недок. (про жири) гіркнути @яма ж. у різн. знач. яма
глыбокая яма глибока яма
даўгавая яма боргова яма
паветраная яма повітряна яма
капаць яму (каму) копати яму (кому)
не капай другому ямы, сам увалішся ў яе присл. не копай іншому ями, бо сам упадеш; хто іншим лиха бажає, сам лихо має @яміна ж. розм. ямище с.; вибоїна, вибій ч.; (з водою - ще) баюра @ямінка ж. зменш. ямка; лунка @ямісты розм. ямкуватий @ямчэй прислівн. вищ. ст. зручніше @ямчэйшы прикм. вищ. ст. зручніший @яна (род., знах. яе, дав., місц. ёй, ор. ёй, ёю; мн. яны) займ. особ. вона
яна старанна працавала вона старанно працювала
я быў у яе я був у неї
ёй абяцалі кнігу їй обіцяли книгу
я з ёй быў у горадзе я з нею був у місті @яндоўка ж.
1. (посуд) яндола, яндила, яндова
2. лайл. (великий ніс) носюра с., носище ч. @яно
1. (род., знах. яго, дав. яму, ор., місц. ім; мн. яны) займ. особ. с. воно
2. част. розм. воно
яно і лепш воно й краще (ліпше)
вось (вунь) яно што! ось воно що!
яно і відаць воно й видно @япрук, -ка ч. розм.
1. (дикий)икий] кабан, вепр
2. (домашній) кабан; (плідник) кнур @яр
I ч. яр; балка ж.
II ж. с.-г. обл. ярина, яровина @яравы яружний, балковий @ярасны розм.
1. лютий, розлючений, розлютований
ярасны погляд розлючений погляд
ярасная помста люта помста
2. шалений, ярий; несамовитий, нестямний, скажений; запеклий
ярасная атака шалена (запекла) атака @ярасць ж. розм.
1. лють, лютість, розлюченість, розлютованість
2. шаленство с., шаленість, шал ч.; несамовитість; запеклість @ярка
I прислівн.
1. прям., перен. яскраво; сліпуче, сліпучо; ясно
2. свіжо; пор. яркі
II імен. ж. с.-г.
1. яра (ярова) пшениця
2. (молода вівця) ярка @ярка-блакітны яскраво-блакитний, ясно-блакитний @ярка-жоўты яскраво-жовтий, ясно-жовтий @ярка-зялёны яскраво-зелений, ясно-зелений; (поез.) ярий @ярка-малінавы яскраво-малиновий, ясно-малиновий @ярка-ружовы яскраво-рожевий; ясно-рожевий @ярка-сіні яскраво-синій, ясно-синій @яркасць ж.
1. яскравість; сліпучість, ясність, яснота
2. фіз. яскравість @ярка-чырвоны яскраво-червоний, ясно-червоний, червоногарячий @яркі
1. яскравий; сліпучий; ясний; осяйний
яркае святло яскраве (сліпуче) світло
яркія фарбы яскраві (ясні, гарячі, ярі) фарби (барви)
2. перен. яскравий
яркі талент яскравий талант
2. обл. (про повітря) свіжий, який (що) бадьорить; (про ніч) зоряний і холодний @яр-мядзянка (род. яры-мядзянкі) ж. (фарба) мідянка @ярутка ж. бот. талабан ч., вередник ч. @ярчэй прислівн. вищ. ст.
1. яскравіше; ясніше; осяйніше
2. перен. яскравіше @ярчэйшы прикм. вищ. ст.
1. ясніший; яскравіший; осяйніший
2. перен. яскравіший @ярчэць недок.
1. робитися (ставати) яскравішим (осяйнішим, яснішим), яскравішати
2. обл. свіжішати, ставати свіжішим @яршовы йоржевий; з йоржів
яршовая юшка йоржева юшка @яршысты прям., перен. йоржистий @яршыцца недок.
1. настовбурчуватися, стовбурчитися, наїжуватися
2. перен. гороїжитися, костричитися, настовбурчуватися, стовбурчитися, наїжуватися @яршыць недок. розм. настовбурчувати, стовбурчити, наїжувати @ярыстасць ж. (пересіченість ярами) яристість @ярысты (з великою кількістю ярів) яристий, яркуватий @ярыца ж. с.-г. яре (ярове) жито с. @ясакар, -ра (про деревину й зб.) -ру ч. бот. осокір, сокір; (одне дерево - ще) осокорина ж.; сокорина ж. @ясакарнік, -ку ч. осокірник, осокорина ж., сокорина ж. @ясік ч. обл. маленька подушечка; (обл.) ясик, ясько @яскравей прислівн. вищ. ст. яскравіше @яскравейшы прикм. вищ. ст. яскравіший @яскравы у різн. знач. яскравий
яскравы колер яскравий колір
яскравы прыклад яскравий приклад @яснасць
I ж. ясність, яснота; виразність; погідність
яснасць неба ясність (погідність) неба
яснасць позірку ясність погляду
унесці яснасць зробити яснішим, (рідше) унести ясність
II ж. (титул) ясновельможність, (рідко) сіятельність @ясней прислівн. вищ. ст. ясніше @яснейшы прикм. вищ. ст. ясніший @ясны ясний; (чіткий, визначений - ще) виразний; (про погоду, небо - ще) погідливий, погідний
ясны месяц ясний місяць
яснае неба ясне (погідливе, погідне) небо
ясныя думкі ясні (зрозумілі) думки
ясная справа зрозуміла річ, зрозуміло, ясна річ, ясно, безперечно, звісна річ, звісно
навесці цень на ясны дзень навести тінь, напустити туману (туман) @яснюткі ясненький, яснесенький @ястраб ч. яструб @ястрабок
I -бка ч.
1. зменш. яструбець, яструбок
2. розм. (літак-винищувач) яструбок
II -бку ч. бот. нечуйвітер, корсатка ж., усаня ж., мишаче вушко с. @ястрабяня і ястрабянё, -няці с. яструбеня, яструб'я; (пестл.) яструбенятко, яструб'ятко @ятрышнік, -ку ч. бот. зозулинець @ятрышнікавыя імен. мн. бот. зозулинцеві @яўканне с. розм. нявкання, нявчання @яўкаць недок., яўкнуць док. однокр. розм. нявкати, нявчати, нявкнути @яхідна
I імен. ж. зоол., перен. єхидна, (перен. - ще) яхида
II прислівн. розм. єхидно, їдко @яхіднасць ж. і яхідства с. розм. єхидство с., єхидність, лукавство с., злоязикість @яхіднічаць недок. розм. єхидувати, злорадіти, підштрикувати @яхідны єхидний, злоязикий, їдкий @яхкаць недок. (про собаку) гавкати (під час гонів) @ячэісты
1. геол., техн., фіз. комірчастий
2. техн. ніздрюватий, пористий, чарункуватий @ячэйка ж.
1. (у щільнику) чашечка, чарунка
2. біол. комірка
3. геол., техн., фіз. (отвір) комірка
4. кіб., техн. (отвір серед багатьох, розміщених на одній площині) чарунка
5. (організаційна група) осередок ч.
6. військ. окопчик ч. @ячэйкавы осередковий; пор. ячэйка 5 @ячэя ж. (у щільниках) чашечка, чарунка @яшчэ у різн. знач. ще, іще
падліць яшчэ малака підлити ще молока
сонца яшчэ толькі ўзышло сонце ще тільки зійшло
я табе яшчэ спатрэблюся я тобі ще знадоблюся
яшчэ не паправіўся пасля хваробы ще не оклигав після хвороби
ссівела, а ўсё яшчэ маладзіцца посивіла, а все ще молодиться
яшчэ б! ще б пак!, куди ж пак!, аякже!, атож!
вось яшчэ! ще чого!, оце!, куди ж пак!
яшчэ чаго ото вигадав!