яблык ч. яблуко с.
адамаў яблык анат. адамове яблуко
вочны яблык анат. очне яблуко
яблык разладу яблуко незгоди; (розбрату, чвар)
у яблыкі (про масть коней) у яблука, у яблуках
збіць на горкі яблык побити мало не до смерті (до півсмерті)
яблыку няма дзе ўпасці ніде й голки встромити; ніде курці клюнути; яблуку впасти ніде
яблык ад яблыні недалёка адкочваецца (падае) присл. яке коріння, таке й насіння; який дід, такий і його плід; яблуко від яблуні недалеко падає; яблучко від яблуньки (яблуні) недалеко відкотиться

Паведаміць пра недакладнасьць