1. (орган у порожнині рота) язик
цмокнуць языком цмокнути (цмакнути, клокнути, клацнути) язиком
заліўны язык кул. заливний язик
2. (у дзвоні, дзвонику) серце с.
3. (полонений) язик
узяць языка узяти язика
4. (про що-небудь довгасте, витягнуте; те, що нагадує язик) язик
языкі полымя язики полум'я
◊ востры на язык гострий на язик
ціпун табе на язык пипоть тобі на язик; щоб тобі поприндило; бодай тобі з такою мовою
мыць языкамі переминати (перетирати) на зубах
мянціць (трапаць) языком молоти язиком
праглынуць язык проковтнути язика
уваткнуць язык уступити (устряти, зайти) в розмову
язык гладка ходзіць язик добре підвішений
цяляты язык аджавалі забув язика в роті; язика проковтнув (хто)
язык не завяжаш присл. людям язика не зав'яжеш; людям рота не заткнеш; рот - не город, не загородиш; чужий рот не хлів - не зачинити
на языку мёд, а на сэрцы лёд присл. на язиці медок, а під язиком льодок; слова ласкаві, та думки лукаві
гаварыць язык не баліць присл. язик без кісток
язык не калодка, ведае, што салодка присл. язик знає, що солодке (що добре)
Паведаміць пра недакладнасьць
