яно1. (род., знах. яго, дав. яму, ор., місц. ім; мн. яны) займ. особ. с. воно2. част. розм. вонояно і лепш воно й краще (ліпше)◊ вось (вунь) яно што! ось воно що!яно і відаць воно й видно