яно
1. (род., знах. яго, дав. яму, ор., місц. ім; мн. яны) займ. особ. с. воно
2. част. розм. воно
яно і лепш воно й краще (ліпше)
вось (вунь) яно што! ось воно що!
яно і відаць воно й видно

Паведаміць пра недакладнасьць