хвост, род. хваста м., в разн. знач. хвост;
конскі х. конский хвост;
х. самалёта хвост самолёта;
х. плацця хвост платья;
х. каметы хвост кометы;
х. калоны хвост колонны;
круціць (віляць) хвастом вертеть (вилять) хвостом;
плесціся ў хвасце плестись в хвосте;
прышый кабыле х. пришей кобыле хвост;
і хвастом накрыўся и был таков;
х. трубой хвост трубой;
цягнуцца ў хвасце плестись в хвосте;
насыпаць солі на х. насыпать соли на хвост;
сядзець (вісець) на хвасце сидеть (висеть) на хвосте;
адкінуць х. свалиться, заболеть;
ляйчына пад х. папала вожжа (шлея) под хвост попала;
сарока на хвасце прынесла сорока на хвосте принесла;
брахаць на свой х. лаять на свой хвост;
прышчаміць х. прищемить хвост;
падціснуць х. поджать хвост;
і ў х. і ў грыву и в хвост и в гриву;
трымаць х. пісталетам держать хвост пистолетом;
наступіць на х. (каму) наступить на хвост (кому);
х. абаранкам хвост пистолетом;
цягнуць ката за х. тянуть кота за хвост;
сабаку пад х. псу (собаке) под хвост;
гнілому цяляці хваста не адарве погов. тише воды, ниже травы;
пашкадаваў воўк кабылу, пакінуў х. ды грыву погов. пожалел волк кобылу, оставил хвост да гриву

Паведаміць пра недакладнасьць