Беларуска-расейскі слоўнік (Крапіва)

вір (род. віру) м., прям., перен. водоворот, коловорот, омут;
◊ у в. галавою в омут головой;
у віру на калу у чёрта на куличках

Паведаміць пра недакладнасьць