віць несов. вить; ◊ в. вяроўкі (з каго) вить верёвки (из кого); з ветру вяроўкі в. нести (пороть) ахинею (дичь, вздор, ерунду, галиматью, чепуху, чушь); сам на сабе вяроўку ўе сам себе яму роет