зуб (род. зуба) м.
1. (мн. зубы) зуб;
2. (мн. зубы) зуб, зубец; зубья;
з. бараны зуб (зубец, зубья) бороны;
вочныя зубы глазные зубы;
карэнны з. коренной зуб;
з. мудрасці зуб мудрости;
малочныя зубы молочные зубы;
вастрыць (тачыць) зубы точить зубы;
вырваць з зубоў вырвать из зубов;
глядзець у зубы смотреть (глядеть) в зубы;
ламаць зубы ломать зубы;
з. за з. зуб за зуб;
з. на з. не пападае зуб на зуб не попадает;
зубы загаворваць заговаривать зубы;
зубы з'есці зубы съесть;
палажыць зубы на паліцу положить зубы на полку;
ні ў з. нагой ни в зуб ногой;
лезці к чорту ў зубы лезть чёрту в пасть;
мець з. (на каго) иметь зуб (на кого), (против кого);
на адзін з. на один зуб;
не па зубах не по зубам;
ні ў з. ни в зуб;
паказаць зубы показать зубы;
праз зубы сквозь зубы;
скаліць (прадаваць) зубы скалить зубы;
сцяўшы (сціснуўшы) зубы стиснув зубы;
трапіць на зубы попасть на зубы;
трымацца рукамі і зубамі держаться зубами;
узброены да зубоў вооружённый до зубов;
на галодны з. проголодавшись;
спіць хоць зубы выберы спит без задних ног;
вока за вока, зуб за зуб погов. око за око, зуб за зуб;
доранаму каню ў зубы не глядзяць посл. дарёному коню в зубы не смотрят

Паведаміць пра недакладнасьць