зямля ж., в разн. знач. земля;
жыць на ~лі жить на земле;
родная з. родная земля;
на гарызонце маракі ўбачылі ~лю на горизонте моряки увидели землю;
у нетрах ~лі в недрах земли;
рыхлая з. рыхлая земля;
пакланіцца да ~лі поклониться до земли;
партызанская з. партизанская земля;
цалінныя землі целинные земли;
сядзібная з. усадебная земля;
інфузорная з. инфузорная земля;
калом яму з. колом ему земля;
аддаць ~лі предать земле;
ад ~лі не відаць от земли не видно;
адрознівацца як неба ад ~лі (отличаться) как небо от земли;
бачыць на два аршыны пад ~лёй видеть на два аршина под землёй;
як з(-пад) ~лі вырас (з'явіўся) как (будто, словно, точно) из-под (из) земли вырос;
з. пад нагамі гарыць земля под ногами горит;
гатоў скрозь ~лю праваліцца готов сквозь землю провалиться;
закапаць талент у ~лю зарыть талант в землю;
за трыдзевяць зямель за тридевять земель;
знайсці пад ~лёй найти под землёй;
зраўнаваць з ~лёй сровнять с землёй;
сцерці з твару ~лі стереть с лица земли;
і пад сабой не чуць земли под собой не чуять;
між небам і ~лёй между небом и землёй;
парыць ~лю спать могильным сном;
легчы ў ~лю (у магілу) лечь в землю (могилу);
пуп ~лі пуп земли;
соль ~лі соль земли;
з. яму пухам земля ему пухом;
хадзіць як пад ~лёй ходить как под землёй;
скрозь ~лю бачыць сквозь землю видеть;
як скрозь ~лю праваліўся как сквозь землю провалился;
чуткамі з. поўніцца посл. слухом земля полнится;
ад ~лі адарваўся і неба не дастаў посл. от земли оторвался и неба не достал

Паведаміць пра недакладнасьць