ківаньне н. — шатанье

ківацца — шататься

ківаць што — шатать; непер. — мигать

кігіканьне н. —
1) писк;
2) визжание

кігікаць — пищать; визжать

кіданьне н. — бросание; корчи, падучая

кідацца, кінуцца — бросаться, броситься

кідаць, кінуць што, каго — бросать, бросить, оставлять, оставить

кіёк м. — палочка, тросточка

кіёўка ж. — початок (НТ₆)

кіёўнік м. — загонщик при облаве

кіёчка ж. — тросточка

кій м. — палка, трость

кіла ж. — грыжа

кілаваты — имеющий грыжу

кілбаса ж. — см. каўбаса

кілзаць — см. келзаць

кілім м. — ковер

кілун м. — имеющий грыжу

кінавар м. — киноварь (ср. цынобра) (НТ₅)