 |
На ваш запыт знойдзены 19 артыкулаў
-
едка прислівн.
1. їдко, ядуче
2. перен. уїдливо, їдко, ядуче; ущипливо, дошкульно
-
едкасць ж.
1. їдкість, ядучість
2. перен. уїдливість, їдкість, ядучість; ущипливість, дошкульність
-
едкі
1. їдкий, (рідше) ядучий
едкі дым їдкий (ядучий) дим
2. перен. уїдливий, ущипливий, дошкульний
едкая заўвага ущипливе (дошкульне) зауваження
-
ежа ж.
1. їжа
здаровая ежа здорова їжа
салёная ежа солона їжа
лёгкая ежа легка їжа
2. страва
нясмачная ежа несмачна, недобра страва
-
ежма: ежма есці поїдом (їдом, їдьма) їсти
-
ез (род. еза) ч. риб. учуг
-
ейны займ. присв. її
ад ейных песень можна было аж плакаць від її пісень можна було аж плакати
-
екатанне с.
1. стогін ч.
2. виск ч., вищання, вереск ч., верещання; (собаче) скавучання
-
екатаць недок.
1. стогнати, волати, репетувати, голосити
2. вищати, верещати; (про собаку) скавучати
-
елачка ж.
1. зменш.-пестл. ялинка (в лісі)
ссекчы елачку зрубати ялинку
2. у елачку у знач. прислівн. у сосонку (ялинку), сосонкою (ялинкою)
-
елка ж. ялина, смерека
-
елкаваты (про жири) згірклий, гіркуватий
-
ельнік, -ку зб. ч.
1. (ліс) ялинник, смеречина ж., смереччя с., смеріччя с.
каля ракі рос ельнік біля річки ріс ялинник
2. (ялинові гілки) ялина ж., смерека ж.
дарога услана ельнікам дорога вистелена ялиною
-
ельнічак, -чку ч. зменш.-пестл. ялинничок
-
енк (род. енку) ч. стогін, лемент, голосіння с.
-
енкнуць док. однокр. застогнати
-
енчыць недок.
1. стогнати (тужливо)
2. перен. розм. канючити
-
еры невідм. с. заст. лінгв. (літера «ы») єри
-
есці недок. у різн. знач. їсти
вельмі хацелася есці дуже хотілося їсти
ешце, калі ласка їжте, будь ласка (будьте ласкаві)
ядуць камары їдять (кусають) комарі
моль есць адзенне міль їсть одяг
◊ есці вачамі їсти (поїдати) очима
есць папоўніцы їсть, аж за вухами лящить
есці як не ў сябе їсти як не в себе
хлеб-соль еш, а праўду рэж присл. хліб-сіль їж, а правду ріж; правда кривду переважить; що правда, то не гріх
па ім няхай хоць воўк траву есць прик. за ним хай хоч і трава не росте
|
|
