яблык ч. яблуко с.
адамаў яблык анат. адамове яблуко
вочны яблык анат. очне яблуко
◊ яблык разладу яблуко незгоди; (розбрату, чвар)
у яблыкі (про масть коней) у яблука, у яблуках
збіць на горкі яблык побити мало не до смерті (до півсмерті)
яблыку няма дзе ўпасці ніде й голки встромити; ніде курці клюнути; яблуку впасти ніде
яблык ад яблыні недалёка адкочваецца (падае) присл. яке коріння, таке й насіння; який дід, такий і його плід; яблуко від яблуні недалеко падає; яблучко від яблуньки (яблуні) недалеко відкотиться

яблыневы яблуневий

яблыневыя імен. мн. бот. яблуневі

яблынька ж. яблунька

яблыня ж. яблуня

яблычак, -чка ч. зменш.-пестл. яблучко с.

яблычны яблучний
яблычная кіслата яблучна кислота
яблычны воцат яблучний оцет

явар ч.
1. -ра, (про деревину й зб.) -ру бот. явір, (розм.) яворина ж.
2. обл. бот. лепеха ж., аїр, татарське зілля

яваравы бот.
1. яворовий
2. обл. лепешиний

ягада ж. ягода
◊ аднаго поля ягады одного тіста книш, одного поля ягода; одного пір'я птах; з того сукна й ґудзики; одним миром мазаний; одного плота коли; з одного яйця повилазили; усі на один копил

ягадзіна ж. анат. сідниця

ягадзічны анат. сідничний

ягаднік ч.
1. (род. ягадніку) (місце, де ростуть ягоди) ягідник
2. (род. ягадніку) (ягідні рослини) ягідник
3. (род. ягадніка) (той, хто любить збирати ягоди) ягідник

ягамосць і ягомасць ч. і ж. заст.
1. (звертання) пане, добродію, мосьпане
2. (про незнайомого чоловіка) пан, добродій

ягнё і ягня, -няці с. ягня, овеча; (до року - ще) ярча, ярчук ч.

ягоны займ. присв. ч. обл. (на питання - чий?) його

яд (род. яду) ч. прям., перен. отрута ж.; (фольк. - ще) трутизна ж., трута ж., трутина ж.

яда ж.
1. (дія) їда
2. їжа; їда, страва, харчі, харч ч. і ж.

ядавіта прислівн.
1. отруйно, отруйливо; отрутно
2. перен. отруйно, отрутно
3. їдко, різко, гостро, сердито
4. ущипливо; уїдливо

ядавітасць ж.
1. отруйність, отруйливість
2. перен. отруйність, отрутність
3. їдкість; різкість, гострість
4. ущипливість; уїдливість