яна (род., знах. яе, дав., місц. ёй, ор. ёй, ёю; мн. яны) займ. особ. вона
яна старанна працавала вона старанно працювала
я быў у яе я був у неї
ёй абяцалі кнігу їй обіцяли книгу
я з ёй быў у горадзе я з нею був у місті

яндоўка ж.
1. (посуд) яндола, яндила, яндова
2. лайл. (великий ніс) носюра с., носище ч.

яно
1. (род., знах. яго, дав. яму, ор., місц. ім; мн. яны) займ. особ. с. воно
2. част. розм. воно
яно і лепш воно й краще (ліпше)
◊ вось (вунь) яно што! ось воно що!
яно і відаць воно й видно