яблык ч. яблуко с.
адамаў яблык анат. адамове яблуко
вочны яблык анат. очне яблуко
◊ яблык разладу яблуко незгоди; (розбрату, чвар)
у яблыкі (про масть коней) у яблука, у яблуках
збіць на горкі яблык побити мало не до смерті (до півсмерті)
яблыку няма дзе ўпасці ніде й голки встромити; ніде курці клюнути; яблуку впасти ніде
яблык ад яблыні недалёка адкочваецца (падае) присл. яке коріння, таке й насіння; який дід, такий і його плід; яблуко від яблуні недалеко падає; яблучко від яблуньки (яблуні) недалеко відкотиться

яблыневы яблуневий

яблыневыя імен. мн. бот. яблуневі

яблынька ж. яблунька

яблыня ж. яблуня

яблычак, -чка ч. зменш.-пестл. яблучко с.

яблычны яблучний
яблычная кіслата яблучна кислота
яблычны воцат яблучний оцет