сінец (род. сінца) м., зоол. синец

сінецца несов. синеться, синеть;
удалечыні ~неўся бор вдали синелся бор

сінець несов., в разн. знач. синеть;
у жыце сінеюць васількі во ржи синеют васильки;
рукі сінеюць ад холаду руки синеют от холода

сінеча ж., разг. синева, синь

сіні синий;
○ с. камень ляпис, адский камень;
◊ сіняя панчоха презр. синий чулок

сінільны I: ~ная кіслата хим. синильная кислота

сінільны II (красильный) синильный

сініца ж., зоол. синица;
◊ лепш с. ў руках, чым журавель у небе посл. лучше синица в руках, чем журавль в небе

сініцца несов., возвр., страд. синиться

сініць несов. синить;
с. матэрыю синить материал;
с. бялізну синить бельё

сінічнік м. синичник

сінічы синичий

сінічын синичий, синицы;
~на гняздо синичье гнездо, гнездо синицы

сінкапіраванне ср., муз., лингв. синкопирование

сінкапіраваны синкопированный

сінкапіравацца
1. сов. и несов. синкопироваться;
2. несов., страд. синкопироваться

сінкапіраваць сов. и несов., муз., лингв. синкопировать

сінкапічны синкопический, синкопированный

сінкліналь ж., геол. синклиналь

сінклінальны синклинальный