сіндэсмалогія ж., анат. синдесмология

сінегаловік, -ку м., бот. синеголовник

сінедрыён м., ист., перен. синедрион

сінекдаха ж., лит. синекдоха

сінекура ж. синекура

сінелевы синелевый, синельный

сінель ж., текст. синель

сінельны синельный, синелевый

сінематэка ж., кино синематека

сіненне ср. (действие) синение, синька ж.; см. сініць

сінены
1. прич. синённый; см. сініць;
2. прил. синёный

сінерама ж., кино синерама

сінерод, -ду м., хим. синерод

сінеродны синеродистый, синеродный

сінестэзія ж., психол. синестезия

сінец (род. сінца) м., зоол. синец

сінецца несов. синеться, синеть;
удалечыні ~неўся бор вдали синелся бор

сінець несов., в разн. знач. синеть;
у жыце сінеюць васількі во ржи синеют васильки;
рукі сінеюць ад холаду руки синеют от холода

сінеча ж., разг. синева, синь

сіні синий;
○ с. камень ляпис, адский камень;
◊ сіняя панчоха презр. синий чулок