вірусападобны вирусоподобный

вірусаскапія ж., бакт. вирусоскопия

вірусны бакт. вирусный

вірусолаг м., бакт. вирусолог

вірутнік м., разг., бран. озорник, сорвиголова м. и ж.

вірутны обл. абсолютный

вірыраванне ср., фото вирирование

вірыравацца несов., страд., фото вирироваться

вірыраваць сов. и несов., фото вирировать

вірысты омутистый

вірыцца несов.
1. бурлить;
2. (о насекомых) виться;
3. перен. роиться

вірыць несов., см. віраваць

віс (род. вісу) спорт. вис;
мах у вісе мах в висе

вісельнік м., уст. висельник; удавленник;
◊ гумар ~ка юмор висельника

вісельня ж. виселица

вісець несов., в разн. знач. висеть; (властвовать, господствовать над кем, чем - ещё) тяготеть (над кем, чем);
лямпа вісіць над сталом лампа висит над столом;
капялюш вісіць на вешалцы шляпа висит на вешалке;
аб'ява вісіць на дзвярах объявление висит на двери;
скала вісіць над дарогай скала висит над дорогой;
сукенка з аднаго боку вісіць платье с одного боку висит;
адна рука яго вісела нерухома одна рука его висела неподвижно;
бяда вісела над яго галавой беда висела (тяготела) над его головой;
над ім вісіць пракляцце над ним висит (тяготеет) проклятие;
◊ в. на валаску висеть на волоске;
в. над каркам стоять над душой;
в. на шыі висеть на шее;
в. на тэлефоне висеть на телефоне;
в. на хвасце висеть на хвосте;
в. на языку вертеться на языке;
в. (стаяць) над душой (галавой) висеть (стоять) над душой (головой);
в. у паветры висеть в воздухе

віск (род. віску) м. визжание ср., визг, визготня ж., верещание ср.;
◊ ні піску ні віску ни шуму ни гаму

вісказін, -ну м. вискозин

віскат, -ту м., разг., см. віск

віскатанне ср., разг. визжание; визг м., визготня ж.