грабільна ср. черенок (грабель) м.

грабіць несов. грабить, ограблять

граблены (добытый грабежом) грабленый

граблі, -бель и -ляў ед. нет грабли

грабніца ж. гробница

грабны тех. гребной;
г. вінт гребной винт

грабняк, -ку м., собир. грабинник, заросли граба

грабовы, см. грабавы

грабок, -бка м., спорт., мор. гребок

грабянец, -нца м.
1. гребёнка ж., расчёска ж.;
2. (у петуха) гребешок

грабянёк, -нька м., уменьш. гребешок

грабяністы гребнистый

грабянуць сов., разг., однокр. гребнуть

гравеліт, -ту м., мин. гравелит

гравер м., зоол. (жук-короед) гравер

гравёр м. гравёр

гравёрны гравёрный

гравідан, -ну м., фарм. гравидан

гравій, -вію м. гравий

гравійка ж., разг. гравийка