юр (род. юру) (статевий інстинкт) хтивість ж., похітливість ж.

Юрай ч. розм. (день св. Юрія) Юра, Юрія

юргіня ж. розм. бот. жоржина, (обл.) оргинія, арґонія

юр'еў: Юр'еў дзень істор. Юра, Юрія
вось табе, бабка, і Юр'еў дзень прик. от тобі, бабо, й Юра (Юрія); от тобі [й] маєш; от така халепа

юрліва прислівн. хтиво, похітливо; пожадливо

юрлівасць ж. хтивість, похітливість; пожадливість

юрлівец, -ліўца ч. ласолюб, ласолюбець, сластолюбець

юрлівы (сповнений хоті) хтивий, похітливий; пожадливий

юрок
I (род. юрка) ч. орн. юрок, в'юрок
II ч. обл. (пристрій для змотування ниток) вертушка ж.

юрыць недок. розм. збуджуватися, розпалюватися, (рідше) розпалятися