вільгацяёмісты физ., с.-х. влагоёмкий

вільгацямер м. влагомер

вільготна нареч., безл., в знач. сказ. влажно

вільготнасць ж. влажность

вільготны влажный

вільнуць сов. и однокр. вильнуть

Вільня ж., уст., г. Вильна

вільчак, -ка м. конёк (на крыше)

вільчык м. (верхняя грань крыши) конёк

вільчыкавы архит. щипцовый

вілюжны обл. извилистый

вілюжына ж., обл. извилина

вілянне ср., прям., перен. виляние; см. віляць

віляць несов., прям., перен. вилять;
сабака віляе хвастом собака виляет хвостом;
кажы прама, не віляй говори прямо, не виляй;
◊ в. хвастом вилять хвостом

вімперг м., стр. вимперг

віна ж., карт., см. пікі

вінавальны: в. склон грам. винительный падеж

вінавата нареч. виновато

вінаватасць ж. виновность, виноватость

вінаваты
1. виновный, виноватый; повинный;
прызнаць ~тым признать виновным;
2. (выражающий сознание своей вины) виноватый;
в. позірк виноватый взгляд;
3. в знач. сказ. должен;
я яму в. сто рублёў я ему должен сто рублей;
◊ богу душою не в. (вінен) как перед богом чист