вінаваціцца I несов., разг. признавать свою вину

вінаваціцца II несов., страд. обвиняться; см. вінаваціць

вінаваціць несов. обвинять, винить

вінаград, -ду м. виноград

вінаградар м. виноградарь

вінаградарскі виноградарский

вінаградарства ср. виноградарство

вінаградзіна ж. виноградина

вінаграднік, -ку м. виноградник

вінаградны виноградный

вінаградныя сущ., мн., бот. виноградные

вінакур м. винокур

вінакурны винокурный, винокуренный

вінакурня ж., уст. винокурня

вінакурства ср., см. вінакурэнне

вінакурэнне ср. винокурение

вінароб м. винодел

вінаробны винодельческий, винодельный

вінаробня ж. винодельня

вінаробства ср. виноделие