ім займ. особ.
1. в ор., місц. відм. одн. ч. і с. ним; (про) нього
2. у дав. відм. мн. їм

імасць ч. і ж. заст. розм. (про чоловіка) пан, добродій; (про жінку) пані, добродійка

імга і імгла ж.
1. (дрібний дощ) мряка, мжичка
восеньская імга осіння мряка
2. (теплі випари від землі) туман ч., імла, мла, марево с., серпанок ч.

імгліць недок. мрячити, мжичити, імжичити

імгненна прислівн. миттю, умить; моментально; ураз, раптово, раптом; блискавично

імгненне с. мить ж., момент ч., мент ч.
◊ у адно імгненне за одну мить, миттю, умить
у імгненне вока як оком змигнути

імгненны миттєвий, миттьовий; моментальний; раптовий; блискавичний

іменна част. саме; якраз; власне
◊ а іменна (у знач. спол.) а саме
(вось) іменна саме так; (розм. - ще) атож

імжа і імжака ж. мряка, мжичка

імжысты імлистий, млистий; туманний

імжэць і імжыць недок. мрячити, імжити, мжичити, мжити

імкліва прислівн. стрімко, стрімливо, навально, бурхливо, невтримно

імклівасць ж. стрімкість, стрімливість, навальність; бурхливість; швидкість

імклівы стрімкий, стрімливий; навальний; бурхливий, швидкий

імкненне с.
1. прагнення, намагання
2. потяг ч., поривання

імкнуцца недок.
1. (швидко рухатися) мчати, линути, ринути
2. (іти до певної мети, домагатися чого-небудь) прагнути, намагатися, націлятися; пнутися, силкуватися
імкнуцца ў начальнікі пнутися (націлятися) в начальники
імкнуцца на сцэну прагнути (пнутися) на сцену

імкнуць недок.
1. мчати, линути, ринути
2. тягтися, тягнутися, простягатися
ад плошчы, праз мост, угару імкнуў праспект від площі, через міст, угору простягався проспект

імпат ч. обл. запах (переважно поганий)

імпэт, -ту ч.
1. порив
стрымліваць імпэт ветру стримувати порив вітру
2. поривчастість ж., поривчатість ж., стрімкість ж., стрімливість ж., бурхливість ж.
3. перен. запал, порив
працоўны імпэт трудовий запал
4. обл. запах
удушлівы імпэт ацэтону задушливий (ядучий) запах ацетону

імпэтна прислівн.
1. поривчасто, поривно, рвучко; стрімко, стрімливо, навально, бурхливо
2. перен. поривчасто, палко, запально, завзято