-
21
ёмкі -кая -кае,
1. проворный. Шсл.
Хлапец вельма ёмкі. Ст. Наш стары яшчэ ёмак. Ст. См. хіжы. Агата ёмкая работніца: работа ў руках ейных аж гарыць. Ст.
2. ловкий, меткий, донимающий. Нсл. 156; БНсл.
Я работнік спрытны, ёмкі. Гарун (ст. «Муляру»). Ёмкі выцень. Нсл. Ёмкая рука. Тм. Ёмкі бізун. Ёмкая пуга. Міх.
3. удобный. Бяльсл.
Грабельніца няёмкая. Хведараўка Краснап. (Бяльсл.).
4. звонкий.
Песьняй ёмкай зьвесялі. Гарун: Журба й сьмехацьцё.
5. крепкий.
На ёмкім камлі сядзіць (грыб) пры зямлі. Колас: Грыбы.
Ср. ст. ямчэйшы. Шсл., ёмшы ?
Прев. ст. найямчэйшы (найёмшы ?, С). -
22
ёнскі -кая -кае — ионический
-
23
ён, яна, яно; мн. ч. яны, местоим. 3-го лица; не получает протезы «н» после предлогов: да яго, за ім, зь ім, к яму, па ім... — он, она, оно, они. Нсл. 151; Ар.; Гсл.; ПНЗ; Кіт. 4а11.
-
24
ёрбалка -лкі -лцы, ж. — бревно, на которое настилают потолок. Сінякі Аз. (Ксл.)
-
25
ёрза -зы, общ. — беспокойное дитя, не сидящее спокойно на месте, а бесперестанно ползающее сидя.
Не пасядзіць ёрза гэты. Нсл. 151. Пакарай ты ёрзу гэтага. Тм. -
26
ёрзаньне -ня, предл. -ню, отгл. имя сущ. к ёрзаць, — ползание (движение сидя, С.) взад и вперед. Нсл. 151.
Дадзеў ты мне сваім ёрзаньням па коленях. Нсл. -
27
ёрзацца -аюся -аешся, несоверш. — двигаться сидя. Ар.
Дзеці ёрзаліся ў сьвежым сене. Варсл.
Соверш. даёрзацца — иметь какую-л. неприятность от «ёрзаньня» и шалостей.
Даёрзаўся, разьбіў нос. Нсл. 138. -
28
ёрзаць -аю -аеш -ае, несоверш.
1. двигаться сидя.
Просьле старцоў застаецца доўга сьлед, ідзе яны сядзелі й ёрзалі. НК: Старцы, 87. Крычыць, вые, ёрзае па печцы. НК: Под. пос., 57. Сьвіньня ёрзала задкам па зямлі. Гарэцкі: Песьні, 40. Ёрзаць па каленях. Нсл. 151.
Соверш. наёрзаць — натереть садно, ездя. Нсл.
Едучы вокліп, наёрзаў сабе задніцу. Нсл.
Соверш. праёрзаць — протереть «ёрзаючы». Нсл. 151.
Ёрзаўшы па бярне, нагавічкі праёрзаў. Нсл.
2. шевелиться то в одну, то в другую сторону.
Ганачныя масьнічыны былі гнілыя і «ёрзалі» пад нагамі. НК: Старцы, 90. -
29
ёрзыкам, нареч. — двигаясь сидя. Так перемещаются ползающие дети и некоторые «бязножнікі». НК: Очерки, № 825.
-
30
ёрка -ркі -рцы, ж. — молодая овца; ярка.
Лукуціны ёркі зьбеглі. Бешанковічы (Ксл.). -
31
ёсьць, ёсьцяка, — см. под ё.
- 32
-
33
ёўня -ні -ні, ж.
1. овин. Гсл.; Шсл.; Ар.; НК: Очерки, 274.
Кузьма пашоў ёўню цяпліць. Ст. См. асець, ёўна, еўня, рэя, восець.
2. мера снопов для сушки их в овине и молотьбы (около 3 коп). Шсл.
Насадзілі ёўню лёну. Ст. Ёўню аўсу змалацілі, а цяпер насадзілі жыта. Марозаўка Сян. (Ксл.).
ладзіць ёўню — помещать снопы для сушки в овине. НК: Очерки, 582.
садзіць ёўню (асець) — помещать в овине снопы для сушки. НК: Очерки, № 570.
сушыць ёўню — сушить снопы в овине. Очерки, № 582. -
34
ёхер -ра, предл. и зват. -еру, м. — хитрец, надувало. Нсл. 152.
Мы знаем цябе; ты добры ёхер. Нсл. -
35
ёхеры -раў, единств. ч. нет. — хитрость, лукавство, надувательство. Нсл. 152.
На ёхеры пусьціўся. Нсл. -
36
ёцка -цкі, общ. — поросеночек. Шсл.
ёцацка -ка, ср. — малый поросеночек. Шсл.
Якое маленькое ёцачка! Ст.
На запыт знайшлося 36 артыкулаў
Паведаміць пра недакладнасьць